Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Дослідження цін шляхом опитування - Coggle Diagram
Дослідження цін шляхом опитування
Чотири типи покупців
«Незнайка» — здійснює покупки, серйозно не замислюючись над ними. На питання про ставлення до ціни дає випадкові відповіді або каже «не знаю».
«Лжетранжира» — намагається сподобатися інтерв'юеру або боїться виглядати скрягою. Називає як прийнятну значно вищу ціну, ніж реально заплатить у магазині.
«Гравець» — веде «гру проти дослідника» з метою дезорієнтувати його та спонукати запропонувати товар за нижчою ціною. Називає ціну значно нижчу за ту, яку реально спроможний заплатити.
«Щирий покупець» — єдиний тип покупця, який називає дійсно ту ціну, за якою придбає товар.
Технології цінових досліджень
Метод психологічної ціни: Базується на 2 цінових порогах споживача: максимальна ціна (вище якої не купить) і мінімальна ціна (нижче якої сумнівається в якості). На основі двох відповідних питань будуються дві криві розподілу. Оптимальна ціна для збільшення частки ринку — точка перетину цих кривих.
Метод ван Вестерндорпа: Найпопулярніший завдяки простоті; використовується для визначення оптимальної ціни на новий чи маловідомий товар. Включає 4 питання (занадто висока, занадто низька, дорога та вигідна ціна).
Шкала Джастера: шкала ймовірності покупки Тома Джастера (від 0,00 — «немає можливості» до 1,00 — «напевно») щодо наміру придбати товар у наступні шість місяців. Доцільна при невеликих коштах на дослідження та коли покупці чітко усвідомлюють свої наміри.
Метод Ньютона, Міллера і Сміта: Удосконалення методу ван Вестерндорпа для кращої оцінки еластичності попиту. Після питань про дорогу та вигідну ціну додається питання «Наскільки вірогідно, що Ви купите цей товар?» за 5-ранговою шкалою. Індивідуальні криві переходять у нуль у точках «занадто дорого» та «занадто дешево», а потім усереднюються.
Тест без порівняння: Декілька груп респондентів оцінюють фіксовану ціну товару, причому кожна група оцінює лише одне значення ціни. Кількість груп відповідає кількості цін, що перевіряються. Оцінка йде за 5-бальною шкалою вірогідності, де кожен респондент відповідає лише 1 раз. Недолік — низька якість даних.
Метод Габора-Грейнджера (драбина цін): Послідовна оцінка бажання купити один і той самий товар за різними цінами з використанням 5-рангової шкали вірогідності. Процес триває до досягнення визначеної кількості градацій цін або межі ймовірності покупки. Дозволяє отримати криву попиту, оптимальну ціну та еластичність недорогим способом.
Пряме питання: Скільки Ви готові заплатити за товар? або Чи купите Ви цей товар за визначену ціну?, яка дає нереалістичні відповіді, бо респондент не знає середньої ціни у категорії.
Методологія сумісного аналізу: Застосовується з середини 70-х років для розробки нових товарів, удосконалення існуючих характеристик (упаковка, функції) та встановлення цін. Базується на концепції: перевага товару дорівнює сумі корисностей окремих його характеристик. Респонденти ранжують набори властивостей за перевагою, що дозволяє визначити показники корисності.
Експеримент як інструмент вивчення ціни
польові — проходять у реальних умовах, прямо в магазині;
Перевага: надають досліднику досить достовірні дані.
Недоліки:
можливість спотворення результатів через заходи, які здійснюють конкуренти;
можливість «втечі» інформації про нові ціни до конкурентів та покупців;
великі затрати на організацію спостереження, збору та обробки даних.
лабораторні — відбуваються в спеціально створених штучних умовах, наближених до реалій магазину.
Переваги:
значно скорочуються витрати на проведення;
попереджається «втечі» інформації про нові ціни до конкурентів та покупців;
не потрібно домовлятися з реальними магазинами;
можна уникнути впливу внутрішньомагазинних дій конкурентів;
легко маніпулювати цінами та іншими умовами продажу;
здійснюється адміністративний контроль за учасниками.
Недоліки (слабкі місця):
респонденти знають про участь в експерименті, тому поводяться більш розважливо і звертають більшу увагу на ціни, ніж у реальному житті;
виникає ефект «показної поведінки» (учасники поводяться так, як, на їхню думку, від них очікують експериментатори).