Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Політологія, Політика, Громадянське суспільство, Політична участь — це дії…

- - - - Базові категорії — це влада, держава, політична система, демократія та політичний режим. Вони є основою для аналізу будь-яких політичних процесів.
        
        Політична система — це сукупність політичних інститутів (що визначають, здійснюють та управляють суспільством) і різноформатних відносин (які виникають між громадянами, соціальними групами у взаємодії з відповідними інститутами)
        
        Структура: політична діяльність; політичні, правові та моральні норми; політичні відносини; політичні інститути
        
        Формальні інститути — держава, органи місцевого самоврядування, політичні партії, армія.
        Неформальні інститути — це церква, громадські організації та рухи, профспілки та ЗМІ
        
        Функції: управління суспільством, об'єднання громадян, забезпечення стабільності та прийняття рішень.
        
        Типологія політичних систем К. Попера.
        Відкрите суспільство — це демократія зі свободою слова і захистом прав людини. Закрите суспільство — авторитаризм із контролем влади і обмеженням свобод
        
        це основний інструмент політичної системи суспільства, який організує, направляє та контролює спільну діяльність і відносини людей, суспільних груп, класів, асоціацій.
        
        Ознаки: право (законодавство); наявність органів примусу (правоохоронна система); територія і населення; грошова система; податкова і фінансова система; формальні реквізити (державні символи); публічна влада; суверенітет.
        
        Внутрішні функції: економічна; соціальна; захист конституційного ладу; забезпечення народовладдя; консолідація суспільства; екологічна; культурно-освітня.
        
        Зовнішні функції: оборонна; міжнародне співробітництво; захист державного суверенітету; дипломатична; забезпечення національної безпеки; захист прав і свобод своїх громадян на міжнародній арені; участь у вирішенні глобальних проблем
        
        Монопольні права держави — це виключні повноваження, які має тільки держава. Це право видавати закони, стягувати податки, здійснювати правосуддя та застосовувати примус.
        
        Держава
        
        Форми держави
        
        Це спосіб організації та здійснення державної влади
        
        Форма правління
        
        як організована вища влада
        
        1 more item...
        
        Форма устрою
        
        як поділена територія
        
        1 more item...
        
        Форма режиму
        
        якими методами здійснюється влада
        
        1 more item...
        
        Політетнічна держава — кілька різних етнічних груп і народів. Україна є політетнічною, адже тут живуть українці, кримські татари, угорці, румуни та інші.
        
        Моноетнічна держава — переважно одна нація і одна культура. Приклади: Японія або Ісландія
        
        Правова держава — це держава, у якій панує верховенство права, гарантуються права і свободи людини, усі рівні перед законом і судом, наявний високий рівень правової культури, є взаємна відповідальність громадянина і держави, судовий та інший захист особистості. Основні ознаки: поділ влади, незалежний суд, рівність усіх перед законом, відповідальність держави перед громадянами
        
        Соціальна держава характеризується високим економічним і правовим захистом, послабленням та руйнацією соціальної нерівності та бідності, активною соціальною політикою з надання послуг і впровадження програм підтримки, забезпечення роботою або джерелом для існування, соціально орієнтована ринкова економіка, розвиток соціального партнерства між бізнесом і громадським сектором.
      - Допоміжні категорії — політична культура, соціалізація, легітимність та участь. Вони допомагають детально пояснити, як функціонує політична сфера.
        
        Легальність — це законність влади згідно з Конституцією.
        Легітимність — це визнання влади громадянами, їхня довіра до неї. Влада може бути легальною, але нелегітимною, якщо люди їй не довіряють
  - - - Теорії політики (охоплює концепції політики і влади, теорії політичної системи і процесів, моделі політичної участі й лідерства, теорії формальних і неформальних інститутів політики, міжнародні відносини та зовнішню політику)
        
        Практичної або прикладної (охоплює прийняття політичних рішень; проведення виборчих кампаній, політичної реклами; врегулювання політичних конфліктів; проведення політичних переговорів; лобіювання)
        
        Порівняльної або компаративної (охоплює виявлення особливостей через співставлення політичних явищ та процесів)
      - Античність
        
        Середньовіччя
        
        Відродження
        
        Головна ідея: перехід до світського розуміння політики, антропоцентризм, секуляризація, прагматизм
        
        Нікколо Макіавеллі: відмовився від ідей «держави справедливості», спираючись на реальний досвід та психологію людей. Прагматизм. Відокремлення політики від релігії та моралі.
        
        Жан Боден: концепція державного суверенітету — самостійність влади зовнішньо і внутрішньо, постійність і безперервність влади, влада незв'язана законами, неподільність влади
        
        1 more item...
        
        Головна ідея: влада має божественну природу, держава підпорядкована церкві. Конфлікт між світським (королі) та духовним (Папа). Теоцентризм
        
        Августин Блаженний: Головна мета влади — підтримання миру, а істинна справедливість можлива лише в служінні Богу. Град земний (грішний), град Божий (ідеал)
        
        Фома Аквінський: держава як природний інститут для задоволення потреб людини, визнавав необхідність законів, найкраща форма правління — "змішана" (монархія, аристократія та демократія)
        
        Основні ідеї: індивідуальна свобода людини та її громадянський обов'язок, питання суті й форм держави, ідеї приватної власності та права.
        
        Сократ наголошував на моралі й справедливості
        
        Платон описав ідеальну державу (з філософами-правителями, воїнами і виробниками)
        
        Арістотель класифікував форми правління залежно від кількості правителів та їхньої мети
      - Новий час
        
        Теорія суспільного договору та природних прав (Томас Гоббс, Жан-Жак Руссо, Джон Локк)
        
        Держава виникла не через божественне право, а як результат добровільної угоди (договору) між людьми заради захисту їхніх природних прав.
        
        Природні права — це право на життя, свободу та власність. Держава повинна їх гарантувати. Якщо вона цього не робить — люди мають право змінити владу.
      - Новітній час
        
        Марксизм — вчення Маркса і Енгельса про класову боротьбу і побудову безкласового суспільства. Держава розглядається як знаряддя панівного класу.
        
        Для утримання влади використовуються армія, поліція та ідеологія. Революційне насильство — необхідна умова переходу до нового ладу.
        
        Сталінізм — радикальна реалізація марксизму в СРСР, що виявилась у тоталітаризмі, масових репресіях і культі особи Сталіна.
        
        «Кінець історії» Ф. Фукуями
        
        Концепція: після краху комунізму ліберальна демократія і вільний ринок перемогли як єдина правильна модель розвитку суспільства. Завершення війн за ідеологію
        
        9/11. Боротьба з тероризмом — головний пріоритет. Політологи перейшли до аналізу терористичних мереж і гібридних загроз
      - Україна
        
        Київська Русь
        
        Володимир Великий: адміністративна реформа, Хрещення Русі (релігія+євроінтеграція), військова оборона, фінанси (перші монети)
        Ярослав Мудрий: культура, міжнародна дипломатія, закони ("Руська правда"), оборона
        Володимир Мономах: політична дипломатія, доповнення до закону ("Устав Володимира Мономаха"), оборона
        
        Козацько-гетьманська доба
        
        Ідея національного визволення та державності — Богдан Хмельницький, Іван Виговський.
        Ідея соборності (об'єднання українських земель) — Петро Дорошенко.
        Ідея республіканської демократії та автономізму — Іван Сірко, Іван Мазепа.
        Ідея конституціоналізму та прав людини — Пилип Орлик (1710).
        
        Сучасність
        
        Кравчук — проголошення незалежності.
        Кучма — економічна стабілізація та дипломатія.
        Ющенко — демократичні свободи, євроінтеграція та євроатлантична інтеграція.
        Янукович — авторитарні тенденції, відмова від євроінтеграції.
        Порошенко — зміцнення армії, безвіз та Томос.
        Зеленський — програма Дія, кандидат ЄС, керівництво державою під час повномасштабної війни.
        
        Особливості політ. системи
        
        Демократично орієнтована
        
        Пострадянська, посткомуністична, посттоталітарна
        
        З окремими ознаками авторитарного режиму
        
        Поєднує риси командної, змагальної та соціопримирливої систем
        
        Синтезує східноєвропейську та західноєвропейську політичні культури
        
        Криза довіри та легітимності політичних інститутів
        
        Багатопартійність
        
        Форма правління: парламентсько-президентська республіка
        
        Форма устрою: унітарна держава
        
        Форма режиму: демократія
        
        Поділ влади
        
        Законодавча (Верховна Рада)
        
        Верховна Рада — єдиний законодавчий орган (450 депутатів). Виконує представницьку, законодавчу, установчу, контрольну та зовнішньополітичну функції
        
        Повноваження:
        Законодавчі (закони, бюджет, референдуми)
        Кадрові (призначення уряду, суддів, силового блоку)
        Контрольні (парламентський контроль, слідчі комісії)
        Зовнішньополітичні (міжнародні відносини, безпека)
        Виборчі (вибори Президента, внутрішня організація)
        Депутати обираються на 5 років
        
        Виконавча (Кабінет Міністрів)
        
        КМУ — вищий орган виконавчої влади. Забезпечує виконання законів і державну політику.
        Очолює Прем'єр-міністр. Відповідає за економіку, соціальну сферу та державне управління. Поточні пріоритети: енергетика та підготовка до зими, оборона, реформи.
        
        Судова (Конституційний суд)
        
        Судова влада незалежна від інших гілок і здійснює правосуддя на засадах верховенства права та рівності всіх учасників.
        Структура: Конституційний Суд, Верховний Суд, апеляційні суди, місцеві суди, вищі спеціалізовані суди.
        
        КСУ — єдиний орган конституційної юрисдикції. Перевіряє закони на відповідність Конституції та офіційно її тлумачить. Не входить до системи загальних судів. Рішення КСУ є обов'язковими для виконання.
        
        Партійні системи
        
        Система є багатопартійною з ознаками поляризованого плюралізму. Офіційно зареєстровано близько 400 партій, проте реальний вплив має лише кілька парламентських сил.
        Ключові характеристики: вплив питань війни та євроінтеграції, висока фрагментація, деолігархізація, заборона проросійських партій
        
        Лідери партій: Олена Шуляк («Слуга народу»), Петро Порошенко («Європейська солідарність»), Юлія Тимошенко («Батьківщина»), Кіра Рудик («Голос»), Олег Ляшко («Радикальна партія Олега Ляшка»), Володимир Гройсман («Українська Стратегія Гройсмана»), Віталій Кличко («УДАР Віталія Кличка»).
        
        Членами партій не можуть бути: судді, військовослужбовці, прокурори, поліціянти, співробітники СБУ та податкової служби. Це потрібно для збереження їхньої нейтральності.
        В Україні також заборонені партії, які загрожують незалежності держави. Деякі проросійські партії заборонені під час війни.
        
        Становлення
        
        1 more item...
        
        Президент обирається за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному загальнодержавному окрузі. Якщо ніхто не набирає понад 50% — проводиться другий тур між двома лідерами.
        Строк: 5 років. Вимоги: громадянин України, вік від 35 років, знає українську мову, має право голосу, 10 років проживає в Україні. Не більше двох строків поспіль
        
        1 more item...
        
        Державними символами України є: Державний Прапор (синьо-жовтий), Державний Герб (малий герб — тризуб) та Державний Гімн («Ще не вмерла України і слава, і воля» — 1 куплет та приспів). Закріплені Конституцією України.
        
        Свята
        
        День Конституції відзначається 28 червня. У цей день 1996 року була ухвалена Конституція України
        
        День Соборності святкують 22 січня. Свято пов'язане з проголошенням Акта Злуки УНР і ЗУНР у 1919 році.
        
        День захисника і захисниці України відзначають 1 жовтня. Свято вшановує українських військових та всіх оборонців держави.
        
        Геостратегія України має регіональний характер, є оборонною і спрямована на захист суверенітету та інтеграцію до ЄС і НАТО.
        Фактори могутності: географічне положення, людський потенціал, аграрні ресурси, міжнародні союзи та Збройні Сили.
        
        Головний вектор — євроінтеграція та членство в ЄС і НАТО.
        Також: Американський вектор (стратегічне партнерство), Азійський вектор, регіональні організації. Україна цікава як виробничий потенціал, великий споживчий ринок та ключовий фактор безпеки.
        
        Україна розташована між Європою та Азією, через неї проходять транспортні й енергетичні шляхи. Вона важлива як виробничий потенціал, як великий споживчий ринок, як важливий фактор безпеки.
        Її геополітичне положення впливає на інтереси багатьох держав у Східній Європі.
        
        Громадянство України. Громадянство — правовий зв'язок людини з державою, що визначає взаємні права й обов'язки.
        Способи набуття: за народженням, за територіальним походженням (прямий родич, який жив до 1991 р.), прийняття, через шлюб (спрощене), військова служба (спрощене). Україна не визнає подвійного громадянства.
        
        Національна безпека — захищеність суверенітету, цілісності та громадян від загроз. Охоплює військову, інформаційну, економічну, екологічну, зовнішньополітичну та кібербезпеку.
        Головні об'єкти: особа, суспільство, держава
        
        Інформаційна безпека — це захист інформаційного простору від кібератак, дезінформації та витоків. Є важливою складовою національної безпеки.
        Основні складові: конфіденційність, цілісність, доступність.
        
        Україна в сучасному світі.Україна — незалежна європейська держава, яка відіграє важливу роль у безпеці Європи і співпрацює з ЄС, НАТО та міжнародними організаціями.
        Ключові ролі: геополітичний форпост, лідерство в аграрному секторі, людський та цифровий капітал, європейська інтеграція, важлива транзитна ланка.
        Україна бореться за незалежність, демократію та цілісність, продовжуючи реформи та інтеграцію до ЄС
        
        Угода про Асоціацію України та ЄС. Угоду про асоціацію підписано у 2014 році: політичну частину — у березні, економічну — у червні. Вона стала важливим кроком до зближення України з Євросоюзом. Верховенство права, повага до національних меншин, зона вільної торгівлі
        
        Безвізовий режим між Україною та ЄС набув чинності у 2017 році. Він дозволяє українцям вільно подорожувати до Шенгенської зони без віз на короткий термін. Безвіз — результат реформ у сфері безпеки, антикорупційної політики та прав людини.
        
        Революції. Помаранчева революція 2004 року — проти фальсифікацій на президентських виборах. Революція Гідності 2013–2014 рр. — проти проросійського режиму Януковича, за євроінтеграцію і права громадян.
        
        Анексія Криму. Анексія Криму Росією — 22 лютого 2014 року. Після введення військ відбувся незаконний псевдореферендум. Анексія не визнана Україною та більшістю держав світу. Це порушення міжнародного права і початок відкритої агресії Росії проти України.
        
        Президент — глава держави, гарант Конституції, Верховний Головнокомандувач ЗСУ.
        Повноваження: національна безпека та оборона (головнокомандувач ЗСУ, голова РНБО, призначення військового керівництва), зовнішня політика (представництво, дипломатія), взаємодія з Верховною Радою (законодавча ініціатива, право вето, розпуск парламенту), кадрові призначення, нагородження, видання указів і розпоряджень.
        
        Децентралізація — передача повноважень і ресурсів від центру до місцевих громад. Реформа стартувала після 2014 р. Три напрямки: реформа територіального устрою (укрупнення громад); реформа місцевого самоврядування (більше обов'язків для рад); реформа регіональної політики (зміна фінансування).
        Мета: ефективніше управління і розвиток регіонів.
- - - - Природні кордони — річки, гори, моря. Зазвичай стабільніші.
        Штучні кордони — проведені людьми за політичними угодами. Можуть бути джерелом конфліктів.
  - - - Геостратегія — це система провідних напрямків зовнішньої політики держави на міжнародній арені. Враховує географію, ресурси та військовий потенціал. Для України пріоритетами є євроінтеграція та євроатлантична інтеграція.
        
        Типи геостратегій держав:
        
        Експансіоністська (наступальна) — розширення сфери впливу. Може бути відкритою та прихованою, агресивною або формальною, контроль може бути тотальним та галузевим. За сферою: політична, економічна, релігійна, інформаційна, ідеологічна, культурна, демографічна
        
        Активної участі — посилення ролі держави через співпрацю та розв'язання глобальних проблем (Канада, Фінляндія, Швеція).
        
        Стримувальна (оборонна) — захист від агресії. Головний засіб — союзники, міжнародні організації.
        
        Автаркічна — ізоляція від зовнішнього світу (Північна Корея).
        
        1 more item...
        
        Рівні: світовий (глобальний), трансрегіональний і макрорегіональний, регіональний, субрегіональний (сусідський).
        Глобальні стратегії — для наддержав. Регіональні — для впливу в певній частині світу. Локальний рівень — прикордонна і сусідська політика
        
        Контроль над повітряним простором важливий для оборони. Сучасні війни значно залежать від авіації та ППО.
        Напрямки: військова безпека та обороноздатність (захист суверенітету, ядерка, наведення зброї, глобальне спостереження, безперебійний зв'язок); економіка та інфраструктура (ДЖПС, метеорологія, моніторинг довкілля, логістика, внутрішні та глобальні логістичні хаби); технологічний розвиток та наука; міжнародний статус.
        Країни з розвиненими космічними технологіями мають стратегічні переваги у навігації та розвідці.
      - Морські держави мають потужний флот і контролюють морські торгівельні шляхи. Приклади: Велика Британія, США.
        Континентальні орієнтуються на сухопутну силу і контроль територій. Приклад: Російська імперія.
        
        Геостратегія Китаю. Китай прагне до економічного і політичного посилення у світі. Ключовий проєкт — «Один пояс — один шлях» (велика логістична та транскордонна система).
        Ключові напрями: військово-морська експансія, регіональна гегемонія (Південно-Китайське море), технологічна та економічна автаркія.
        
        Могутність США спирається на чотири стовпи: глобальне економічне лідерство, безпрецедентна військова міць, технологічне домінування та культурно-політичний вплив («м'яка сила»). Додатково — глобальна мережа союзів та вплив американських медіа і технологічних компаній.
        
        Глобалізація — це складний процес, який охоплює всі аспекти суспільного розвитку та втілюється у взаємозалежності країн світу як єдиного організму. Фактори: послаблення традицій, соціальних зв'язків і звичаїв, інтернаціоналізація освіти, культурного простору тощо.
        Наслідки: зростання відкритості та взаємозалежності економік, збільшення обсягів фінансових операцій, становлення єдиного виробництва, поширення демократії, загострення глобальних проблем.
- - - - Такер: лідер-консерватор, лідер-реформатор, лідер-революціонер
        
        Вебер: традиційний, харизматичний, раціонально-легальний
        
        Херманн: комівояжери (задоволення потреб послідовників), пожежники (реакція на ситуацію), маріонетки, торговці
        
        Климанська: ставляться до влади як до гри; влада як можливість панування; влада як джерело багатства, престижу тощо; мета влади — служіння суспільству.
  - - - Демократичне управління: високий рівень життя, захист прав, ринкова економіка, рішення через компроміс. Система стійка, але може бути повільною.
        
        Авторитарне управління: обмежені свободи, швидкі дії, але у довгостроковій перспективі — стагнація. Економіка — ринкова з елементами олігархії або планова.
        
        Тоталітарне управління: повна відсутність прав, масові репресії, ізоляція від світу, централізована економіка. Усе підпорядковано волі лідера.
- - - - В. Парето — Аристократичний підхід (еліта — вибрана меншість з особливими якостями). Еліта «лисів» — гнучкі, компроміси і переговори, правлять в периоди спокою; еліта «левів» — жорсткі, рішучі, спираються на силу, правлять в період революцій. Відкрита еліта — демократія, закрита еліта — авторитаризм.
        
        Г. Моска — Функціональний підхід (еліта — нечисленний політичний клас, який займає керівні посади в державних органах).
- - - - Теорія політичної культури Алмонда і Верби:
        
        Патріархальна культура — відсутність інтересу до політики, відсутність думки або негативна про владу.
        
        Підданська культура — визнають себе членами суспільства, але роль пасивна
        
        Партисипаторна культура — значний інтерес до політики, готові реалізуватись у цій сфері.
  - - - Державні символи формують національну ідентичність і патріотизм. Прапор, герб і гімн допомагають громадянам усвідомити належність до своєї країни та виховують повагу до держави.
- - - - Рада Європи — міжнародна організація 1949 р. для захисту прав людини і демократії. Не є органом ЄС.
        Значення: захист прав людини, Європейський суд з прав людини, підтримка демократії. Україна — член з 1995 р.
        
        Європейський суд з прав людини. ЄСПЛ розглядає скарги громадян на порушення прав державами-членами Ради Європи. Знаходиться у Страсбурзі.
        Українці можуть звертатися після вичерпання всіх національних засобів захисту. Рішення суду — обов'язкові для виконання.
- - - - Право на повагу до гідності
        
        Право на свободу та особисту недоторканність
        
        Право на недоторканність житла
        
        Таємниця листування, телефонних розмов та кореспонденції
        
        Свобода пересування та вільний вибір місця проживання
- - - - - За суб'єктом обрання (парламентські, президентські, муніципальні, суддів, інших посадових осіб, державних органів)
        
        - Інші (повні і часткові; загальнодержавні, національні, місцеві, регіональні; на альтернативній основі і безальтернативні; прямі і непрямі тощо)
  - - - Гендерна квота — законодавча вимога щодо частки жінок і чоловіків у виборчих списках.
        В Україні у списках має бути не менше 40% представників однієї статі. Це стимулює більшу участь жінок у політиці.
        
        Загороджувальний бар'єр — це мінімальний відсоток голосів для входу до парламенту. Він не дає дуже дрібним партіям розпорошити владу. В Україні бар'єр становить 5%. Це стабілізує роботу парламенту.
- - - - Соціал-демократія
        
        Фашизм
        
        Фашизм — ультраправа тоталітарна ідеологія з культом держави і лідера. Заперечує демократію. Ключові ідеї: націоналізм, дрібна приватна власність, мілітаризм, силова зовнішня політика.
        Приклади: Національна фашистська партія Італії, НСДАП (Німеччина), Іспанська фаланга
        
        Соціал-демократія поєднує елементи консерватизму та лібералізму. Ключові ідеї: свобода, справедливість, рівність, захист меншин, розвинуті соціальні програми, соціальна держава, державне регулювання економіки з урахуванням ринку.
        Приклади: соціал-демократичні партії Німеччини, Швеції, Данії, Італії, України.
      - Комунізм — ідеологія ліквідації приватної власності і побудови безкласового суспільства. Ключові ідеї: інтернаціоналізм, суспільна власність, ідеологізація, жорсткий державний контроль, соціальна справедливість, планова економіка.
        Приклади: КПРС, компартії Куби, Китаю, В'єтнаму, Італійська компартія.
- - - - Морська могутність США. Адмірал Мехен вважав, що могутність держави залежить від контролю над морями та торговими шляхами. Морська сила держави формується військовим і торговельним флотом та військово-морськими базами.
        Мехен висунув ідею переваги морської держави над континентальною. Боротьба США з Росією і Китаєм — головне стратегічне завдання морської цивілізації. Його теорія обґрунтувала морську стратегію США та американо-британський альянс.
        
        Принцип анаконди. «Принцип анаконди» — поступове оточення ворога і блокування його ресурсів та комунікацій. Назва — від способу полювання змії. Передбачає блокування доступу до моря та перешкоджання ворожим коаліціям. Приклади: морська блокада та санкційний тиск.