Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Культура України в середині ХІХ-на початку ХХ ст. - Coggle Diagram
Культура України в середині ХІХ-на початку ХХ ст.
Розвиток початкової освіти в другій половині ХІХ ст. Недільні школи.
Початкова освіта
Початкова освіта занепадала.
Царський уряд майже не підтримував школи.
Шкіл не вистачало.
Недільні школи
Їх створювали студенти та інтелігенція
Перша школа відкрилася в Києві у 1859 р.
Учителями були студенти.
Навчався трудовий народ.
Викладали читання, письмо й історію.
Поширення і заборона
У 1862 р. діяло понад 110 шкіл.
Навчали українською мовою.
Використовували «Буквар» Т. Шевченка.
Царський уряд закрив недільні школи.
Освіта після реформ
Нові школи відкривали земства.
На Правобережжі школами керувала церква.
Українську мову в школах забороняли.
Рівень письменності зростав.
Західноукраїнські землі
У 1869 р. ввели обов’язкове навчання.
Багато дітей не ходили до школи через бідність.
Навчання велося іноземними мовами.
Розвиток середньої освіти
Середня освіта
Основою були гімназії та училища.
Існували класичні й реальні гімназії.
Класичні й реальні гімназії
У класичних гімназіях вивчали латину, грецьку й логіку.
У реальних — мови, математику та природничі науки.
У 1859 р. відкрили першу жіночу гімназію.
У 90-х рр. діяло близько 150 гімназій.
Реформа 1871 р.
Реальні гімназії стали реальними училищами.
Вони давали професійну підготовку.
Сьомий клас давав право вступу до технічних вузів.
Західноукраїнські землі
Переважала польська мова навчання.
Українські гімназії діяли у Львові та Перемишлі.
Основним закладом була гімназія.
Спеціалізовані заклади
Існували учительські, ветеринарні й військові училища.
Ремісничі училища утримували земства.
Колегія Павла Галагана діяла в Києві з 1871 р.
Вища освіта
Університети
Діяли Київський, Харківський, Новоросійський, Львівський і Чернівецький університети
У 1884 р. ліквідували автономію університетів.
Ректорів і професорів більше не обирали.
Викладачів перевіряли на благонадійність.
Технічна освіта
З’явилися політехнічні інститути у Львові та Києві.
Діяли ветеринарні заклади у Харкові та Львові.
Відкрили технологічний, сільськогосподарський і гірничий інститути.
Вища освіта залишалася доступною для вузького кола людей.
Розвиток науки
Особливості розвитку науки
Центрами досліджень ставали університетські лабораторії.
Університети перетворилися на важливі наукові центри.
У другій половині ХІХ ст. розвивалися природничі й точні науки.
Причини розвитку науки
Розвиток промисловості потребував нових технологій.
Впливав загальноєвропейський прогрес науки й техніки.
Поширювалася філософія позитивізму.
Відсутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях
Видатні науковці
М. Умов — засновник київської школи теоретичної фізики.
М. Бекетов — хімік.
М. Міклухо-Маклай — етнограф.
О. Ляпунов — математик.
І. Мечников і М. Гамалія створили бактеріологічну станцію.
І. Пулюй — фізик та електротехнік.
Історична наука
науковці
М. Костомаров досліджував період Руїни та Гетьманщини.
В. Антонович працював з історичними документами.
М. Грушевський створив «Історію України-Руси».
О. Єфименко була першою жінкою-доктором історичних наук.
М. Аркас видав «Історію України-Руси».
Мовознавство
П. Житецький досліджував українську мову й фольклор.
О. Потебня створив праці з мовознавства.
А. Кримський видав «Українську граматику».
Б. Грінченко уклав «Словар української мови».
Природничі науки й техніка
В. Вернадський створив вчення про біосферу і ноосферу.
Д. Граве заснував Київську алгебраїчну школу.
Д. Рожанський став засновником Харківської школи радіофізики.
Д. Заболотний відкрив шляхи поширення чуми.
Л. Лагутін створив карту геологічної будови Донбасу.
Математика та фізика
М. Умов — засновник київської школи теоретичної фізики.
О. Ляпунов — математик.
М. Пильчиков — основоположник ядерної фізики.
І. Пулюй — фізик та електротехнік.
Д. Граве заснував Київську алгебраїчну школу.
Д. Синцов, С. Бернштейн, В. Стеклов зробили внесок у розвиток математики.
Д. Рожанський став основоположником Харківської школи радіофізики.
Авіація
Д. Григорович сконструював перший гідроплан.
І. Сікорський створив багатомоторний літак і вертоліт.
П. Нестеров уперше виконав «мертву петлю».
Л. Мацієвич висунув ідею авіаносців.
Освіта на початку ХХ ст.
Наддніпрянська Україна
Кількість початкових шкіл зросла.
Перед Першою світовою війною діяло 252 середні школи
Освіту здобували лише 10% дітей шкільного віку
У середніх школах навчалися переважно діти дворян і службовців.
Після революції 1905–1907 рр. кількість дітей нижчих станів у гімназіях зросла
У 27 вищих навчальних закладах навчалося понад 35 тис. студентів
Західноукраїнські землі
Третина сіл Галичини не мала початкових шкіл.
Лише в чотирьох гімназіях навчали українською мовою.
Перед війною кількість українських початкових шкіл зросла до 3,5 тисячі.
Близько 150 тис. дітей не навчалися.
Буковина
Майже кожна громада мала початкову школу.
Із 537 шкіл 214 були українськими.
Діяли п’ять державних і дві приватні гімназії.
Була одна українська гімназія.
Вища освіта на західноукраїнських землях
Працювали Академія ветеринарної медицини та Політехнічний інститут у Львові.
Діяли Львівський і Чернівецький університети.
У Львівському університеті викладали польською мовою.
У Чернівецькому — німецькою.
В університетах діяли українські кафедри.
Наукове товариство ім. Т. Шевченка
Діяльність НТШ
НТШ засноване у 1892 р.
Попередником було Літературно-наукове товариство ім. Т. Шевченка.
Товариство мало наукові секції.
Видавало збірники й часописи.
Проводило культурно-просвітницьку роботу.
Діячі НТШ
М. Грушевський.
І. Франко.
О. Барвінський.
В. Гнатюк.
С. Томашівський.
Досягнення НТШ
Розвивалися історія, філологія, етнографія та мистецтвознавство.
І. Пулюй відкрив катодне проміння.
І. Горбачевський синтезував сечову кислоту.
С. Рудницький і В. Кубійович досліджували географію українських земель.
У 1989 р. діяльність НТШ відновили у Львові.