Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
:fire:Наука та освіта :fire: - Coggle Diagram
:fire:
Наука та освіта
:fire:
:<3:
Розвиток початкової освіти
:<3:
Нестача початкових і середніх шкіл
Занепад освіти до 1861 р.
Створення недільних шкіл громадами та студентами
Керівник — П. Павлов
Безкоштовне викладання студентами
Перша школа — Київ, 1859 р
Навчання трудового народу:читання, письмо, історія
110 недільних шкіл у 1862 р
Викладання українською мовою
«Буквар» Т. Шевченка
Закриття шкіл царською владою, арешти організаторів
Церковно-парафіяльні школи (1884 р.)
Христина Алчевська: жіноча недільна школа, освіта жінок і дорослих
Валуєвський циркуляр та Емський указ-заборона української мови в школах
Рівень письменності
Села — 20 %
Міста — 50 %
Освіта на західноукраїнських землях: обов’язкове навчання з 1869 р., навчання польською, німецькою, румунською, угорською мовами
:warning:
Розвиток середньої освіти
:warning:
Класичні гімназії
Підготовка до університетів
Грецька й латинська мови
Реальні гімназії
Математика
Природничі науки
Європейські мови
Основні типи шкіл: класичні гімназії, реальні гімназії, кадетські училища, семінарії
Реформа 1871 р.
Реальні училища
Професійна підготовка
Перша жіноча гімназія
Київ, 1859 р.
Промислові училища (1888 р.): залізничний транспорт, металургія, сільське господарство
Колегія Павла Галагана: гуманітарна та українознавча освіта
Гімназії в Галичині: переважно польська мова
Софія Русова: дошкільна педагогіка, Освіта жінок
:silhouette:
Розвиток освіти на початку ХХ ст.
:silhouette:
Освіта доступна не всім
Часті відмови у вступі
Навчалося лише 10 % дітей
Учні середніх шкіл-діти дворян і чиновників
Збільшення кількості шкіл
Початкові — 18,7 тис.
Середні — 252
Зростання кількості студентів
27 вищих закладів
Понад 35 тис. студентів
Відсутність українських державних шкіл, заборона української мови у вищій освіті
Освіта на західноукраїнських землях
Лише 4 українські гімназії
150 тис. дітей не навчалися
Нестача шкіл у Галичині
Розвиток українських шкіл перед війною
Багато українських шкіл у Буковині
Львівський і Чернівецький університети
Польська та німецька мови навчання
Українські кафедри
:explode:
Вища освіта
:explode:
Університети:Київський,Харківський,Новоросійський,Львівський,Чернівецький
Обмеження автономії університетів (1884 р.):Контроль влади,Перевірка викладачів
Розвиток технічної освіти
Політехнічні інститути
Ветеринарні заклади
Технологічний інститут
Сільськогосподарський інститут
Гірничий інститут
Вища освіта доступна переважно заможним
:smiley:
Розвиток науки
:smiley:
Університети — наукові центри
Причини розвитку науки
Позитивізм
Технічний прогрес
Промисловість
Розвиток природничих і точних наук
Видатні науковці:М. Міклухо-Маклай,М. Бекетов,О. Ляпунов,І. Мечников, М. Гамалія, І. Пулюй
Іван Пулюй
Дослідження X-променів
Розвиток електротехніки
Громадська діяльність
Історична наука
М. Грушевський
В. Антонович
М. Костомаров
О. Єфименко
Мовознавство
А. Кримський
Б. Грінченко
О. Потебня
В. Вернадський-Вчення про біосферу і ноосферу
Розвиток медицини
М. Стражеско
Д. Заболотний
Авіація і техніка
Д. Григорович
І. Сікорський
П. Нестеров
:!!:
Внесок Наукового товариства ім. Т. Шевченка
:!!:
Осередок української науки
Наукові секції та видавництва
Заснування НТШ — 1892 р.
Діячі НТШ:М. Грушевський,І. Франко,В. Гнатюк,О. Барвінський
Основні напрями діяльності:Історія
Філологія
Літературознавство
Етнографія
Фольклористика
Досягнення в науці
І. Горбачевський — синтез сечової кислоти
С. Рудницький — географія
І. Пулюй — катодне проміння
Відновлення НТШ у 1989 р.