Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Моделі будови атома: особливості та недоліки. - Coggle Diagram
Моделі будови атома: особливості та недоліки.
Підгілка 1.1 "Модель Левкіппа (антична натурфілософія)"
Левкіпп вважав, що всі речовини складаються з дуже дрібних неподільних частинок — атомів. Атоми рухаються у порожнечі та відрізняються формою і розмірами. Це була перша ідея атомної будови світу, але вона не мала експериментального підтвердження.
Підгілка 1.2 "Модель Демокріта (антична натурфілософія)"
Демокріт розвинув ідеї Левкіппа. Він стверджував, що атоми вічні, неподільні та перебувають у постійному русі. Властивості речовин пояснював формою та розташуванням атомів. Недоліком моделі була відсутність наукових доказів.
Підгілка 1.3 "Модель Арістотель (антична натурфілософія)"
Арістотель заперечував існування атомів. Він вважав, що матерія є безперервною і складається з чотирьох елементів: води, повітря, землі та вогню. Його модель панувала багато століть, але виявилась неправильною.
Підгілка 1.4 "Модель Платона (антична натурфілософія)"
Платон пов’язував будову речовини з геометричними фігурами. Він вважав, що кожному елементу відповідає певне правильне тіло. Модель мала філософський характер і не пояснювала реальну будову атома.
Гілка 2 "Атомна теорія Дальтона (1803)"
Джон Дальтон вважав, що всі речовини складаються з атомів, які неподільні та незнищенні. Атоми одного елемента однакові, а різних — відрізняються масою та властивостями. Теорія пояснила хімічні реакції, але не враховувала існування електронів і складної будови атома.
Гілка 3 "Модель Томпсона: "Пудинг із родзинками" (1904)"
Джозеф Джон Томсон запропонував модель, у якій атом є позитивно зарядженою кулею, всередині якої розміщені електрони. Електрони порівнювали з родзинками у пудингу. Модель пояснювала електронейтральність атома, але не пояснювала результати дослідів Резерфорда.
Гілка 4 "Планетарна модель Резерфорда (1911)"
Ернест Резерфорд довів, що в центрі атома є маленьке позитивно заряджене ядро, навколо якого рухаються електрони. Більша частина атома — порожній простір. Недоліком моделі було те, що за законами класичної фізики електрони мали б втрачати енергію і падати на ядро.
Гілка 5 "Модель Бора (1913)"
Нільс Бор припустив, що електрони рухаються лише по певних стаціонарних орбітах і не випромінюють енергію. Під час переходу між орбітами атом поглинає або випромінює енергію. Модель добре пояснила спектр атома Гідрогену, але не підходила для складних атомів.
Гілка 6 "Квантово-механічна (хвильова) модель Шредінгера, Гейзенберга та де Бройля (сучасна)"
Ервін Шредінгер, Вернер Гейзенберг і Луї де Бройль створили сучасну модель атома. У ній електрон розглядається як хвиля і частинка одночасно. Неможливо точно визначити його положення та швидкість одночасно. Електрони описуються електронними орбіталями — областями найбільшої ймовірності перебування.
Гілка 7 "Електрон як елементарна частинка. З яких гіпотетичних частинок/енергій складається. Заряд. Маса. Спін. Квантування. Античастинка його"
Електрон — елементарна негативно заряджена частинка, що входить до складу атома.
Заряд електрона: e=-1,6 · 10 ⁻¹⁹ Кл.
Маса електрона: me = 9,1 · 10 ⁻³¹ кг.
Спін — власний момент імпульсу електрона.
Квантування — фізичні величини можуть набувати лише певних значень.
Античастинка електрона — позитрон, який має такий самий масу, але позитивний заряд.
У сучасній фізиці електрон вважається фундаментальною частинкою без внутрішньої будови.