Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Пізня юність (16–21/22 роки) - Coggle Diagram
Пізня юність (16–21/22 роки)
Когнітивний розвиток
Абстрактне мислення: здатність міркувати про гіпотетичні ситуації, ідеї, цінності.
Критичність: уміння ставити під сумнів авторитети, норми, правила.
Планування: формування довгострокових цілей (освіта, кар’єра, особисте життя).
Особистісна ідентичність
Пошук «Я»: хто я, чим відрізняюся від інших, які мої цінності.
Експерименти з ролями: зміна стилю, кола спілкування, інтересів.
Формування життєвої позиції: погляди на політику, мораль, стосунки, майбутнє.
Емоційна сфера
Емоційна нестабільність: перепади настрою, гострі переживання успіхів і невдач.
Потреба в прийнятті: чутливість до оцінки з боку однолітків і значущих дорослих.
Розвиток саморегуляції: поступове вміння керувати емоціями, справлятися зі стресом.
Соціальні стосунки
Дистанціювання від батьків: прагнення до автономії, інколи конфлікти.
Значущість друзів: група однолітків як джерело підтримки й визнання.
Перші серйозні стосунки: романтичні зв’язки, формування уявлень про партнерство.
Професійне самовизначення
Вибір освіти і професії: вступ до ЗВО, курси, перші підробітки.
Формування професійних інтересів: що подобається, що вдається, що має сенс.
Страх помилитися: тривога щодо «неправильного» вибору, тиск очікувань.
Цінності та світогляд
Переоцінка дитячих установок: критичний погляд на те, чому навчали в дитинстві.
Формування власної системи цінностей: свобода, справедливість, успіх, сім’я, творчість тощо.
Пошук сенсу життя: питання «для чого я живу?», «що для мене головне?».
Психологічні труднощі пізньої юності та способи їх подолання
Основні труднощі:
Невизначеність майбутнього: страх перед вибором професії, місця проживання, стилю життя.
Конфлікти з батьками: через різні погляди на свободу, навчання, роботу, стосунки.
Низька самооцінка і порівняння з іншими: особливо в соцмережах.
Емоційне вигорання, тривога, депресивні стани: через навчання, війну, економічну нестабільність.
Соціальна ізоляція або навпаки — надмірна залежність від групи.