Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Підсумкове заняття за романом Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея».…
Підсумкове заняття за романом Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея».
Роль фантастики у творі;
Фантастичний елемент — портрет — утворює ключовий конфлікт твору — конфлікт краси й моралі. Відповідно, без нього роман не міг би існувати.
-
-
Символ — це предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища і має філософську смислову наповненість.
Цей предмет набуває сакрального змісту, адже стає містилищем душі юнака Доріана Грея.
Портрет водночас є і символом душі головного героя, і сили мистецтва, і совісті, і гріха,
і магічним дзеркалом, що відображає найпотаємніші, інтимні речі.
-
, Безіл Голуорд — це образ-символ одвічного служіння мистецтву.
-
-
Бо саме реалізацію цього сюжету ми спостерігаємо у стосунках Грея та Уоттона. Як і Мефістофель, Уоттон випробовує
душу свого друга, відкриваючи йому світ насолоди та можливість не жити за усталеними нормами моралі.
У творі детально розглядається психологія особистості.
І це пов’язано з поняттям «психологізму» — зануренням автора у внутрішній світ персонажів (людини), дослідження думок, вчинків, поведінки.
Парадоксальність.парадокси пронизують увесь твір: образи героїв, сюжет, моральну основу.
Приклад парадоксу знаходимо у словах Голуорда про Уоттона. Цитата: «Ти ніколи не кажеш нічого морального і
ніколи не робиш нічого неморального», кінець цитати.
Філософсько-естетичні питання, порушені в романі О.Уайльда (У «Портреті Доріана Ґрея» про велич краси,
про сенс кохання,
про відповідальність за скоєне
, про силу гріха,
про сенс життя)
Висновок.
Людина без совісті, без душі не може існувати. Духовний світ, замкнений на самому собі, бідний і не може розвиватися. Краса і злочин — поняття несумісні.
Доріан стає жертвою своєї максималістської пристрасті — любові до самого себе. Загальне забарвлення злочинів Доріана — абсолютна аморальність. Думки винятково про свою особистість її ж і руйнують. Знову відбувається фантастичне перевтілення, і все повертається на свої місця: портрет сяє красою, а на доріановому обличчі проступають сліди усіх скоєних ним злочинів — вигляд мертвого доріана Ґрея жахливий, неестетичний. Усупереч власній програмі Уайльд не лише зобразив душевну кризу свого героя, а й привів його до покарання.