Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
ромадівський рух 80-90-х років ХІХ ст. - Coggle Diagram
ромадівський рух 80-90-х років ХІХ ст.
Стара громада. Молоді громади
Стара громада (Київ)
Діяла з кінця 1860-х рр. як культурницьке товариство.
Після Емського указу (1876) перейшла у підпілля, зменшилася кількість членів.
Діяльність: підтримка «свідомих українців», культурно-освітня робота, видання альманахів («Луна», «Рада», «Нива»).
Позиція в 1880-х: Концентрація на культурницькій діяльності, уникання політизації, щоб запобігти репресіям («повязка життя осередків українства»). Фінансувала журнал «Київська старовина» (російськомовний історичний журнал, 1882-1907 рр.).
Конфлікт з М. Драгомановим: через його радикальні політичні погляди, припинення фінансування його діяльності за кордоном у 1886 р.
Молоді громади
Виникли в Наддніпрянській Україні під впливом ідей М. Драгоманова.
Склад: переважно студентська молодь.
Ідея: поєднання боротьби за національне та соціальне визволення.
Ставлення: Часто з презирством ставилися до «аполітичних» культурників Старої громади, тяжіли до політичної боротьби та соціалістичних ідей.
М. Драгоманов
Позиція: Діяч Старої громади, після Емського указу виїхав за кордон.
Погляди
Федераліст: Бачив майбутнє у вільній конфедерації автономних регіонів на місці Російської імперії.
Програмні принципи: демократизм, федералізм, культурництво, еволюційність, соціалізм.
Критикував асиміляцію та пасивність освічених українців (стаття «Пропащий час»).
Діяльність за кордоном
Видавав у Женеві перший український політичний журнал «Громада» (1878-1882).
Його ідеї радикалізували молодь у Наддніпрянщині.
Особливості громадівського руху 80-х рр. XIX ст.
«Мертві роки»: Період після репресій, коли активність суттєво знизилася.
Легальна культурно-освітня робота, уникання політики.
Важливі досягнення:
Видання альманахів українською мовою.
Створення історичного журналу «Київська старовина» (ключовий центр української науки).
Розрив між старшим поколінням («культурники») та молоддю, яка прагнула політичної боротьби.
Необхідність щоденної праці; переорієнтація частково на Галичину як на «український П’ємонт».
Студентський громадівський рух 90-х рр. XIX ст.
Загальна характеристика: Новий підйом, активізація, організація в таємні громади.
Приклад: «Молода Україна» в Києві (з 1896 р., понад 100 осіб) — поєднувала ідеї соціалізму та національної самостійності.
Організаційне оформлення:
Перший з’їзд студентських громад (1898, нелегально): Прийняв резолюцію з політичними вимогами (конституційна свобода, автономія, свобода слова, освіта рідною мовою).
Другий з’їзд (1899): Заснував Центральну спілку студентів-українців.
Цілі студентського руху:
Боротьба з русифікацією студентської молоді.
Пояснення зв’язку між соціально-економічними проблемами народу та його політичною неволеною.
Поширення просвіти та національної самосвідомості.
«Братство тарасівців» (1891-1898)
Характер: Найрадикальніша студентська організація.
Заснування: 1891 р. на могилі Т. Шевченка з клятвою вірності ідеї визволення України.
Діячі: М. Міхновський, В. Шемет, І. Липа, Б. Грінченко та ін.
Структура: Поділялося на «п’ятірки» у Києві, Харкові, Одесі, Катеринославі, Полтаві, Чернігові.
Значення: Започаткувало період політизації та націоналістичної течії в українському русі Наддніпрянщини.
ЗУБО (Записки Українського Біологічного Товариства)
Легальне наукове товариство-«прикриття».
В умовах заборони української культурної діяльності продовжувати наукову, просвітницьку та громадську роботу під виглядом біологічних студій.
Один із способів збереження та консолідації національних інтелектуальних сил.