Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Основні принципи та методи у спеціальній освіті (Корекційній педагогіці) -…
Основні принципи та методи у спеціальній освіті (Корекційній педагогіці)
Принципи спеціальної педагогіки
Соціальні принципи
Гуманістичної спрямованості:
Гуманне ставлення до осіб з обмеженими можливостями (ОВ), забезпечення рівності, економічної незалежності.
Розуміння та розділення особистих проблем.
Безперервності освіти:
Збереження потреби в самовдосконаленні протягом усього життя (сім'я $\rightarrow$ освітні установи).
Навчатися можуть усі діти; здатність до засвоєння соціально та особистісно значущих навичок життєвої компетенції.
Соціалізації:
Засвоєння соціально-культурного досвіду, підготовка до самостійного життя.
Подолання "соціального випадіння", знаходження соціальної ніші.
Інтеграції:
Соціальна: Активне включення в культурне, соціальне, трудове життя суспільства разом зі здоровими людьми.
Педагогічна: Навчання осіб із порушеннями в загальноосвітніх (або середніх/вищих) закладах разом з особами без стійких відхилень.
Пріоритетної ролі мікросоціуму:
Вплив родини, педагогів, друзів, створення психологічного клімату довіри, доброзичливості (комфортне середовище).
Загальнометодичні принципи
Науковості:
Знання теорій, концепцій, законів корекційної педагогіки, біологічних і психологічних закономірностей.
Обґрунтований вибір змісту, форм, методів.
Свідомості та активності:
Усвідомлене й активне ставлення (особливо батьків).
Справжній зміст – глибоко та самостійно осмислені знання.
Активність школяра $\rightarrow$ темп, глибина, міцність засвоєння.
Наочності:
Специфіка: для незрячих/слабобачучих тактильний аналізатор; для глухих/слабочуючих зорова, тактильно-вібраційна, мовленнєва функції (з мімікою/жестами).
Комплексне використання всіх органів чуття (активізація збережених функцій).
Доступності:
Труднощі стимулюють розвиток особистості.
Дотримання посильного рівня труднощів (від легкого до важкого, від відомого до невідомого).
Систематичності та послідовності:
Організований педагогічний процес, логічна послідовність викладання та засвоєння.
Формування системи взаємозв’язаних понять.
Спеціально-методичні принципи
Діагностування:
Констатація основного порушення, супутніх захворювань, вторинних відхилень, збережених функцій.
Ранньої педагогічної допомоги:
Максимальне скорочення розриву між виявленням порушення та початком цілеспрямованої допомоги (з перших місяців життя).
Диференціації та індивідуалізації:
Диференціація: Об'єднання дітей у порівняно однорідні групи.
Індивідуалізація: Робота з кожною дитиною з урахуванням її реальних фізичних, психічних можливостей та специфіки порушення.
Корекційно-розвивальної спрямованості:
Опора на здорові сили вихованця, використання збережених аналізаторів.
Спрямованість не тільки на подолання недоліків, але й на активний розвиток пізнавальної діяльності, мовлення, уваги, пам'яті.
Адекватності педагогічних можливостей:
Вибір засобів, методів, прийомів має відповідати функціональному стану дитини та враховувати всі її особливості (наприклад, перекодування інформації при порушенні перцептивної діяльності).
Методи спеціальної педагогіки
Спостереження:
Цілеспрямоване вивчення явища в природних умовах.
Обстеження або бесіда:
За визначеним планом, з’ясування особливостей формування особистості.
Соціологічні та психологічні методи:
Анкетування (масовий збір матеріалу).
Дослідження самооцінки та рівня домагань.
Соціометрія (дослідження міжособистісних відносин у групі).
Аналіз результатів діяльності:
Вивчення письмових робіт, малюнків, виробів (відображає індивідуальність, схильності).
Експеримент (Природний і Лабораторний):
Виявлення сформованих особливостей, ускладнень та можливостей розвитку.