Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

узагальнення 1-15 параграфи - Coggle Diagram

- - - - За типом прояву ознаки
        Домінантні (спричиняють появу домінант-ної ознаки)
        Рецесивні
        (спричиняють
        появу рецесив-
        ної ознаки)
        
        За локалізацією в клітині
        Ядерні (змінюють гени, розташова-ні в ядрі кліти-ни)
        Цитоплазма-тичні (змінюють гени, розташова-ні в цитоплазмі клітини)
        
        Залежно від при-чини виникнення
        Спонтанні (при-чини їх виник-нення на сьогодні не встановлено) Індуковані (вини-кають унаслідок дії на генетичний матеріал зовнішніх факторів)
        
        За рівнем організації спадкового матеріалу
        Точкові, або генні (заміна, втрата чи додавання пари нуклеотидів)
        Хромосомні (заміна, втрата, додавання чи зміна місця роз-міщення ділянки хромосоми)
        Геномні (зміна кількості окремих хромосом чи всього хромосомного набору)
      - Морфологічні адаптації:
        
        обтічна форма тіла (здатність до польоту);
        
        довгі крила (швидкий політ);
        
        широкий рот (ловля літаючих комах).
        
        Фізіолого-біохімічні адаптації:
        
        здатність пташенят впадати в анабіоз під час різкого зниження температури.
        
        Поведінкові адаптації:
        
        сезонні перельоти в місця зимівлі (восени) і гніздування (весною).
      - Правило Бергмана
        
        У холодному кліматі тварини мають більші розміри тіла, а в теплому — менші.
        
        Чому так? Велике тіло повільніше втрачає тепло, тому це вигідно в холоді. Маленьке тіло швидше віддає тепло, що допомагає не перегрітися в спеку.
        
        Правило Алена
        
        У холодних регіонах у тварин короткі виступаючі частини тіла (вуха, хвости, лапи), а в теплих — довгі.
        
        Чому? Довгі вуха чи лапи віддають більше тепла, тому корисні в жарі. У холоді ж короткі частини зменшують тепловтрати.
      - Стратегія адаптації — це шлях пристосування організму до умов існування, який вимагає комплексу специфічних пристосувань. Наприклад, у лісі рослини обирають стратегію бути світлолюбними (високими) або тіньовитривалими (низькими). Інший приклад — стратегії розмноження: r-стратегія (риба-місяць) передбачає народження великої кількості дрібних нащадків без батьківської турботи, через що більшість із них гине; К-стратегія (слон) передбачає народження малої кількості розвинених нащадків із високою батьківською турботою, що забезпечує доживання значної частини до репродуктивного віку.
- - - - Еврибіонти — види з високою екологічною пластичністю, здатні існувати в широкому діапазоні умов (наприклад, людина, вовк, подорожник ).
      - Стенобіонти — види з низькою екологічною пластичністю, здатні існувати лише у вузькому діапазоні умов (наприклад, коала (через їжу), вельвічія (через температуру/вологість), паразитичні черви ).
    - - Наземно-повітряне середовище
        
        Характеристика: Найбільш різноманітне за фізичними параметрами (температура, вологість, рельєф), спостерігаються різкі сезонні коливання.
        
        Приклади адаптацій: Обтічна форма тіла у літаючих, добре розвинені кінцівки у бігаючих/стрибаючих, пасивний захист (отруйні речовини) у нерухомих. У дерев — поділ на корінь/пагін, механічні тканини, скидання листя (для видалення продуктів обміну та захисту від сніголамів).
      - Ґрунтове середовище
        
        Характеристика: Менш мінливе, але найщільніше середовище. На життєдіяльність впливає склад, щільність, зволоженість ґрунту, рівень ґрунтових вод.
        
        Приклади адаптацій: Спеціальні органи для риття ходів (лапи крота або різці сліпака), зміна форми тіла, втрата значення зору, посилення слуху та дотикової чутливості. У грибів — міцелій (гіфи) для кращого поглинання поживних речовин; у рослин — кореневі волоски.
    - - Життєві форми — схожі морфологічні типи організмів, які утворюються незалежно від систематичної належності як адаптація до певних умов існування.
      - Життєві форми рослин (класифікація І. Г. Серебрякова):
        
        Деревні рослини: Багаторічні, здерев'янілі стебла, високі (Дуб, сосна, ясен).
        
        Напівдеревні рослини (напівчагарники): Багаторічні, здерев'янілі лише в нижній частині (Ефедра, чебрець).
        
        Наземні трави: Багаторічні/однорічні, стебла не здерев'янілі (Пирій, кульбаба, тюльпан).
        
        Водні форми: Багаторічні/однорічні, земноводні або плаваючі (Очерет, рогіз, сальвінія) .
      - Життєві форми тварин (класифікація О. М. Формозова):
        
        Наземні: Для бігу, ходіння або стрибків (Кінь, лисиця).
        
        Водні: Для плавання, обтічна форма тіла (Дельфін, тюлень).
        
        Деревні: Для пересування по деревах, мають чіпкі кінцівки, використовують хвіст (Гібон, білка).
        
        Повітряні: Для активного польоту, розвинені крила (Кажан, синиця).
        
        Підземні: Для підземного способу життя, мають спеціалізовані органи (лапи, зуби) для риття (Кріт, сліпак) .
    - - Екологічна ніша — місце виду в екосистемі, що визначається його зв'язками з іншими організмами та середовищем (показує розташування виду в харчових ланцюгах, його взаємодію з конкурентами та фактори середовища).
        
        Це "професія" виду, тоді як місце проживання ("адреса") — це ареал.
      - Теоретична (можлива) ніша — повний набір усіх можливих варіацій умов середовища, у яких вид може виживати (теоретично).
      - Реалізована ніша — та частина теоретичної ніші, яку вид реально займає, що зумовлено взаємодією з іншими організмами (наприклад, конкуренцією).
      - Ширина ніші — відносний параметр. Широка ніша притаманна еврибіонтам; вузька — стенобіонтам.
      - Перекриття ніш — ситуація, коли різні види починають використовувати однаковий ресурс (джерело їжі, води, місце для нащадків), що призводить до конкуренції.
      - Правило обов'язкового заповнення екологічної ніші — не існує ніші без виду і виду без ніші. Усі екологічні ніші в екосистемі є зайнятими; при зникненні виду ніша буде зайнята іншими видами або поділена між ними. .
- - - - Активно плаваючі: Мають обтічну форму тіла.
      - Пасивні/Дрейфуючі: Часто мають радіальну симетрію.
      - Донні форми: Мають сплощене тіло та здатність маскуватися.
  - - - Приклади: Довгий трубчастий віночок квітки та довгий дзьоб колібрі, здатний зависати в польоті.
  - - - Мутуалізм: Взаємовигідний та обов'язковий симбіоз.
        
        Приклад: Терміти й мікроорганізми в їхньому кишечнику, які розщеплюють целюлозу.
      - Коменсалізм: Вигідний одному виду, не шкодить іншому.
        
        Приклад: Епіфіти використовують стовбури дерев для кращого освітлення.
      - Паразитизм: Один організм (паразит) живе за рахунок іншого (хазяїна), завдаючи йому шкоди. Паразит не вбиває хазяїна миттєво.
        
        Форми паразитизму:
        
        Ектопаразитизм: Живуть на поверхні тіла (блохи, воші).
        
        Ендопаразитизм: Живуть усередині організму (гельмінти).
        
        Гніздовий: Використання чужого гнізда для вирощування нащадків (зозулі).
        
        Соціальний: Споживання ресурсів колонії, а не окремих особин (деякі жуки в мурашниках).
      - Організм як середовище: Забезпечує паразиту сталість умов (гомеостаз), захист від хижаків і доступ до поживних речовин. Головна проблема для паразита — захист від імунної системи хазяїна та пошук нового хазяїна.
  - - - Мутуалізм: Взаємовигідне та обов'язкове співіснування, без якого жоден із видів не може існувати окремо. Наприклад, мікроорганізми в кишечнику термітів розщеплюють целюлозу, забезпечуючи харчування хазяїну, а терміти надають їм місце проживання і їжу.
      - Коменсалізм: Вигідний одному виду, але не завдає шкоди й не приносить користі іншому. Наприклад, рослини-епіфіти використовують стовбури великих дерев як опору для кращого доступу до світла, не впливаючи на саме дерево.
      - Паразитизм: Взаємодія, за якої паразит живе за рахунок хазяїна, отримуючи від нього поживні речовини, місце проживання та захист, але завдає шкоди (не вбиває миттєво).
        
        Форми паразитизму:
        
        Ектопаразитизм (на поверхні тіла, як воші або блохи).
        
        Ендопаразитизм (всередині організму, як гельмінти).
        
        Гніздовий паразитизм (використання чужого гнізда, як зозулі).
        
        Соціальний паразитизм (споживання ресурсів колонії).
    - - Кооперація: Взаємовигідне співіснування, яке, однак, не є обов'язковим для виживання видів, тобто вони можуть існувати окремо. Наприклад, спільне полювання дельфінів і бакланів на косяк риби.
- - - - Добові: Чергування сну та неспання, годування дитинчат у ссавців.
      - Припливно-відпливні: Затоплення та осушення прибережних біотопів під час припливів і відпливів.
      - Сезонні: Міграції птахів у теплі краї й назад.
      - Річні: Коливання чисельності й активності тварин протягом року.
      - Багаторічні: Зміна інтенсивності розмноження комах, пов'язана з 11-річним циклом сонячної активності.
  - - - Теоретична (можлива) ніша — повний набір усіх можливих умов середовища, у яких вид може вижити.
      - Реалізована ніша — та частина теоретичної ніші, яку вид фактично займає внаслідок взаємодії з іншими організмами.
      - Ширина ніші — відносний параметр. Широка ніша характерна для еврибіонтів (здатних жити у великому діапазоні параметрів), а вузька ніша — для стенобіонтів (обмежених вузьким діапазоном).
      - Перекриття ніш — виникає, коли різні види починають використовувати однаковий ресурс, що спричиняє конкуренцію.
  - - - Деревні рослини: Багаторічні рослини, чиї стебла здерев'янілі. Представниками є дуб, сосна, ясен, шипшина та жовта акація.
      - Напівдеревні рослини (напівчагарники): Багаторічні рослини, у яких здерев'янілі лише нижні частини стебел. Приклади – ефедра, чебрець.
      - Наземні трави: Багаторічні або однорічні рослини з нездерев'янілими стеблами, які можуть не відмирати. До них належать пирій, кульбаба, тюльпан.
      - Водні форми: Багаторічні або однорічні рослини, представлені земноводними або плаваючими формами, як очерет, рогіз, сальвінія.
    - - Наземні: Тварини, пристосовані до бігу, ходіння або стрибків по поверхні землі, як кінь, носоріг, лисиця, щур.
      - Водні: Тварини, здатні до плавання, мають обтічну форму тіла і пристосування для руху у воді (хвіст, плавники, ласти). Це дельфін, кашалот, морж, тюлень.
      - Деревні: Тварини, пристосовані до пересування по деревах, мають чіпкі кінцівки, активно використовують хвіст. Приклади – гібон, орангутан, білка, сумчаста білка.
      - Повітряні: Тварини, адаптовані до активного польоту, мають розвинені крила та максимально полегшене тіло. Це кажан, синиця, курка, крилан.
      - Підземні: Пристосовані до підземного способу життя, мають спеціалізовані органи (лапи, зуби) для риття підземних ходів. Приклади – кріт, сліпак.