Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Особливості різних форм психодинамічної психотерапії - Coggle Diagram
Особливості різних форм психодинамічної психотерапії
Схема-терапія
Інтегративний напрям, що поєднує когнітивно-поведінкову, психодинамічну та теорію прив’язаності; фокусується на ранніх дезадаптивних схемах, режимах (модах) особистості та незадоволених емоційних потребах дитинства.
Основні цілі
Ідентифікувати ключові схеми (покинутість, дефектність, недовіра, залежність тощо) і пов’язані з ними життєві сценарії.
Допомогти клієнтові відчути й виразити «дитячі» почуття, пов’язані з травматичним досвідом, у безпечних умовах терапії (обмежене «перебатьківство»).
Розвивати «здорового дорослого», який може піклуватися про власні потреби, ставити межі й будувати близькі стосунки без самопожертви чи агресії.
Змінювати поведінкові патерни через експерименти в реальному житті та вправи зі зміни сценарію.
Мета
Корекція стійких особистісних проблем і дезадаптивних схем, що підтримують хронічні емоційні та міжособистісні труднощі; формування більш гнучкого, самопідтримуючого способу ставитися до себе й інших.
Психодинамічна терапія
Сучасні модифікації психоаналізу, де зберігається увага до несвідомого, але терапія є більш структурованою, обмеженою в часі, з акцентом на актуальні проблеми, робочий альянс і «тут-і-тепер» стосунки.
Основні цілі
Пов’язати теперішні труднощі з повторенням типових міжособистісних патернів, сформованих у дитинстві.
Допомогти усвідомити приховані почуття (гнів, сором, провину, страх відкидання) і нові способи їх вираження.
Змінити неадаптивні способи регулювання афекту та захисту.
Посилити відчуття власного Я, автономію і здатність будувати стабільні стосунки.
Мета
Полегшення симптомів і підвищення якості життя через зміну глибинних моделей стосунків та образу себе, але в більш економному, короткостроковому й фокусованому форматі, ніж класичний аналіз.
Психоаналітична терапія
Класична, тривала форма психодинамічної психотерапії, заснована на теорії З. Фройда; зосереджується на аналізі несвідомих потягів, захисних механізмів, перенесення й дитячого досвіду, що лежить в основі симптомів та стосунків.
Мета
Глибинна реконструкція особистості: зменшення невротичних симптомів через опрацювання кореневих внутрішніх конфліктів і розвиток здатності реалістично любити, працювати та брати відповідальність за своє життя.
Основні цілі
Усвідомлення витіснених конфліктів, фантазій і травматичних переживань.
Аналіз перенесення й контрперенесення як відтворення минулих стосунків у парі «клієнт – терапевт».
Послаблення неадаптивних захистів, формування більш зрілого Ego.
Розвиток здатності до самоспостереження, символізації та переживання почуттів.
Трансфер-фокусована психотерапія
Структурована психодинамічна терапія, розроблена О. Кернбергом для пацієнтів із пограничним рівнем особистісної організації; ґрунтується на теорії об’єктних стосунків і детальному аналізі перенесення у відносинах «тут-і-тепер» із терапевтом.
Основні цілі
Виявити розщеплені, полярні уявлення про себе й інших (ідеалізація / знецінення) та інтегрувати їх у більш цілісний образ.
Аналізувати інтенсивні афекти й імпульси, що розгортаються в перенесенні, та пов’язувати їх із типовими життєвими сценаріями.
Зменшити використання примітивних захистів (розщеплення, проективна ідентифікація) й посилити здатність до рефлексії.
Стабілізувати поведінку, знизити ризик саморуйнівних дій та хаотичних стосункових патернів.
Мета
Формування більш стабільної ідентичності, зрілого контролю афекту й здатності до близьких, але не руйнівних стосунків у людей з пограничними розладами особистості.
Нейропсихоаналіз
Міждисциплінарний напрям, що поєднує психоаналітичну теорію несвідомого з сучасними даними нейронаук про мозок, емоції та мотивацію
Основні цілі
Пояснити психічні явища (потяги, афекти, сни, симптоми) через роботу конкретних нейронних систем.
Поглибити розуміння зв’язку між раннім досвідом, несвідомими фантазіями й біологічними механізмами емоційної регуляції.
Надати психоаналітичним гіпотезам емпіричну, нейробіологічну основу й інтегрувати їх із медициною та нейропсихологією.
Мета
Створення моделі, у якій психічні процеси, описані в психоаналізі, узгоджуються з даними про мозок, що дає змогу глибше розуміти та ефективніше лікувати психічні розлади.