Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Частини мови - Coggle Diagram
Частини мови
Самостійні
Іменник
Самостійна частина мови, яка називає предмет, особу, явище.
-
Має рід, змінюється за відмінками й числами.
У реченні виступає будь-яким членом речення, але найчастіше – підметом і додатком.
Прикметник
Самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета.
Відповідає на питання який? (яка? яке? які?), чий (чия? чиє? чиї?).
Змінюється за родами, числами і відмінками. Початкова форма прикметника – чоловічий рід у називному відмінку.
У реченні виступає означенням, зрідка –присудком.
Числівник
Самостійна частина мови, яка вказує на кількість предметів (кількісні числівники) або їхній порядок при лічбі (порядкові числівники).
-
-
У реченні бувають підметами, присудками і додатками.
Займенник
Самостійна частина мови, яка вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.
Відповідає на питання тієї частини мови, яку «заміняє».
Змінюються за відмінками. Ті займенники, які співвідносяться з прикметниками, мають ознаки роду і числа.
Є тими ж членами речення, що й іменники, прикметники, числівники, які займенник «заміняє».
Дієслово
Самостійна частина мови, що вказує на дію предмета або його стан.
-
Мають вид, спосіб, час. Змінюються за числами й особами (в теперішньому часі) або за родами (у минулому).
Найчастіше в реченні дієслово виступає присудком. Інфінітив може бути будь-яким членом речення (підметом, присудком, додатком, означенням, обставиною.)
Форми дієслова
Дієприкметник
Гібридна форма дієслова, основна функція якої — виражати ознаку предмета, що виникла внаслідок дії (тобто ознаку предмета за дією).
-
-
Приклади: Написаний (кимсь), пожовкле (від сонця) листя.
Дієприслівник
Гібридна форма дієслова, що слугує для вираження додаткової дії до основної дії присудка, або ж ознаки самої дії.
-
Синтаксична роль: У реченні ця форма завжди виступає обставиною (способу дії, часу, причини). Часто вживається у складі дієприслівникового звороту.
Приклади: Він працював, співаючи; прочитавши книгу, вона замислилася.
-
Прислівник
Самостійна незмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки.
-
У реченні виступає обставиною, зрідка – присудком і означенням.
Службові
Прийменник
Службова частина мови, що виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні й реченні.
Сполучник
Службова частина мови, яка сполучає однорідні члени речення або частини складного речення
Частка
Службова частина мови, що надає окремим членам речення відтінків значення.
Вигук
Особлива незмінна частина мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових її частин, і виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх.