У збройних конфліктах можуть брати участь і найманці. Визначення ознак найманства і його правового статусу останнім часом набуло гострої практичної необхідності через поширення цього явища, що викликає з боку міжнародного співтовариства осудження. Згідно з п. 2 ст. 47 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 1997 р., найманець - це будь-яка особа, спеціально завербована на місці або за кордоном для того, щоб брати участь у збройному конфлікті, керуючись, головним чином, бажанням отримати особисту користь, і якій обіцяна стороною або за дорученням сторони, що перебуває в конфлікті, матеріальна винагорода, що істотно перевищує винагороду, виплачувану комбатантам того самого рангу і функцій, які входять до особового складу збройних сил цієї сторони. Найманець не входить до особового складу збройних сил воюючої сторони. Він не є громадянином сторони, що перебуває у воєнному конфлікті, ні особою, що постійно проживає на території, контрольованій стороною конфлікту.