Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Класифікація мовленнєвих порушень - Coggle Diagram
Класифікація мовленнєвих порушень
Клініко-педагогічна класифікація порушень мовлення
Порушення усного мовлення
• а) порушення вимовного аспекту мовлення або порушення фонаційного (зовнішнього) оформлення висловлювання
Дисфонія (афонія) – відсутність або розлад (голосу) унаслідок патологічних змін голосового апарату.
Брадалалія – патологічно сповільнений темп мовлення.
Тахілалія – патологічно прискорений темп мовлення
Заїкання – порушення темпо-ритмічної організації мовлелння, яке обумовлене судорожним станом м’язів мовленнєвого апарату
Дислалія – порушення звуковимови при нормальному слуху і збереженій іннервації мовленнєвого апарату
Ринолалія – порушення тембру голосу і звуковимови, які обумовлені анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату внаслідок порушення нормальної участі носової порожнини у голосоутворенні
Дизартрія – порушення вимовної сторони мовлення, яке обумовлене недостатністю іннервації мовленнєвого апарату
Ринофонія — фонаційне порушення, що характеризується носовим тембром голосу.
б) порушення структурно-семантичного (внутрішнього) оформлення висловлювання, що в логопедії називається системними або поліморфними порушеннями мовлення.
Алалія – відсутність або недорозвинення мовлення унаслідок органічного ураження мовленнєвих зон кори головного мозку у внутрішньоутробному або ранньому періоду розвитку дитини
Афазія – повна або часткова втрата мовлення, яка обумовлена локальними ураження головного мозку
Порушення писемного мовлення
Дислексія (Алексія) – часткове або повне специфічне порушення процсу читання, яке пов’язане з ураженням кори головного мозку. Виявляється у утрудненні при пізнанні і пізнаванні букв, при злитті букв у склади і складів у слова, що призводить до сповільненого характеру читання, неправильного розуміння навіть простого тексту.
Дисграфія(Аграфія) – часткове або повне специфічне порушення процесу письма. Виявляється у нестійких оптико-просторових образах букв, в спотворених звуко-слового складу слова та структури речення. В основі дисграфії у дітей знаходиться недорозвинення усного мовлення і недоліки вимови
Психолого-педагогічна класифікація порушень мовлення
Порушення засобів спілкування
Фонетико-фонематичні порушення мовлення (ФФПМ) характеризуються тим, що разом із порушеннями фонетичного аспекту мовлення спостерігається недорозвинення фонематичних процесів: фонематичного сприймання (слухової диференціації звуків), фонематичного аналізу й синтезу, фонематичних уявлень;
Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ І, II, III рівня): порушеним є формування усіх компонентів мовленнєвої системи (фонетико-фонематичного аспекту мовлення, лексики та граматичного мовлення).
Порушення застосування засобів спілкування
Заїкання - порушення темпу, ритму та комунікативної функції мовлення.
Мутизм - повна або майже повна відмова від мовлення, часто через психологічні причини.
Мовленнєвий негативізм - відмова від мовлення в певних ситуаціях або з певними людьми.