Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Життя і творчість І. Нечуя-Левицького як новий імпульс української…
Життя і творчість І. Нечуя-Левицького як новий імпульс української літератури
Цікаві факти
Народився 25 листопада 1838 р. у селі Стеблеві на Черкащині – у сім’ї грамотного священика-проповідника (мати померла, коли Іванові було 13)
Перші знання здобув у батьковій сільській школі, але її закрили місцеві «пан-управителі», бо «не буде кому працювати на полі, якщо всі мужики стануть грамотними»
Почав писати забороненою українською мовою під псевдонімом «І. Нечуй» – про його літературні спроби не знали навіть батько й сусіди
Оволодів німецькою та французькою мовами, а також латинню, давньогрецькою та церковнослов’янською
Був дуже пунктуальним: щодня прогулювався Києвом за одним маршрутом (Хрещатик – фунікулер) завжди з парасолькою
Вимагав писати українською «так, як говорять» (не терпів «ї» – писав «йих» замість «їх» та ін.)
Формування світогляду
Змалку виховувався в атмосфері національного відродження: батько, освічений священик-просвітитель, створив домашню бібліотеку й школу для селян – Іван там вивчав історію України
У Київській духовній семінарії (1853–1859) Левицький захопився творами Т. Шевченка, О. Пушкіна, М. Гоголя, що вплинуло на його погляди
У Київській академії (1861–1865) самотужки вивчав французьку й німецьку, читав Данте, Сервантеса та найновіших європейських філософів – це розширило його літературно-громадянський світогляд
Викладаючи у Польщі після польського повстання 1863 р., побачив жорстку русифікацію – через це глибоко переконався, що українцям потрібна власна література
Сформулював ідеї народної творчості у праці «Світогляд українського народу» (1868): аналізував українські міфи, перекази, приказки, критикував відступи від традиційної моралі
Псевдоніми
І. Нечуй
І. Баштовий
Гр. Гетьманець
О. Криницький
А. Глаголь
Майстер української прози (творчість)
Повісті та оповідання
«Микола Джеря» (1876)
«Бурлачка» (1880)
«Дві московки» (1866)
«Рибалка Панас Круть»
Гумористично-сатиричні твори
«Кайдашева сім’я» (1879)
«Старосвітські батюшки та матушки» (1884)
«Афонський пройдисвіт» (1890)
Драми
«На кожум’яках» (1874)
«В диму та в полум’ї» (1875)
«Маруся Богуславка» (1874)
Наукові праці
«Світогляд українського народу» (1868–1871)
«Граматика української мови» (1914)