Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Організація вестибулярної системи - Coggle Diagram
Організація вестибулярної системи
Види вестибулярних порушень
недостатня активність вестибулярної системи;
надмірна реактивність (гіперчутливість).
Обидва типи перешкоджають нормальному функціонуванню мозку, адаптивним реакціям, навчанню, поведінці. Це можна порівняти з радіоприймачем, гучність якого або надто тиха, або надто гучна.
Вестибулярно-білатеральне порушення
Це форма зниженої активності вестибулярної системи, при якій мозок не формує ефективну білатеральну (двосторонню) координацію.
Симптоми з’являються не одразу, а під час початку навчання (читання, математика). Часто діагностується як дислексія або порушення уваги. Інтелект при цьому часто середній або вище середнього, але є труднощі з використанням когнітивних функцій.
Поведінкові прояви
Дитина не відчуває запаморочення, нудоти після руху.
Не здатна утриматися в «позі літачка».
Падаючи, не викидає руки вперед — немає захисної реакції.
Труднощі з їздою на велосипеді.
Відсутність азарту у спортивних іграх.
Часто намагаються здаватися «крутими» у класі, поводячись як клоуни.
Очні м'язи та постуральні реакції
Короткий ністагм означає слабку вестибулярну реакцію.
Очі не можуть плавно слідкувати за об’єктами.
Постуральні реакції слабкі – голова погано тримається, м’язи не отримують необхідних імпульсів.
У дитини погана постава, швидка втома.
Білатеральна координація
Дитина не координує праву та ліву половину тіла.
Плутає боки, складно дотримуватися інструкцій.
Не може синхронно працювати руками й ногами (танці, барабани).
Використовує обидві руки – не як амбідекстр, а через дезорганізацію.
Вестибулярно-ретикулярна взаємодія
Вестибулярна система тісно взаємодіє з ретикулярною формацією мозкового стовбура – центром збудження нервової системи.
Повільна стимуляція (гойдання) – заспокоює.
Швидка стимуляція (катання) – активізує.
Нездатність системи модулювати активність спричиняє гіперактивність або апатію.
Терапевтичні вправи використовують це для регуляції стану.
Історичний аспект
У давніх тварин ретикулярна формація була центром сенсорної інтеграції.
Вестибулярна система виконувала життєво важливу роль у виживанні (орієнтація, рух).
Сучасна людина успадкувала ці нейронні зв’язки.
Зв’язки з іншими сенсорними системами
Пропріоцепція (м’язово-суглобова чутливість) допомагає вестибулярній системі.
Вправи з штовханням, перенесенням тягарів зменшують надмірну стимуляцію вестибулярної системи.
Усі сенсорні потоки сходяться у вестибулярних ядрах, ретикулярній формації, таламусі, корі.
Просторова перцепція
Порушується уява про власне тіло в просторі.
Дитина не може оцінити положення аркушів, не може писати у рядку, не орієнтується в іграх.
Бояться стрибків, вишок, гойдалок, часто відмовляються від ігор.
Може загубитися навіть у знайомому дворі.
Труднощі в орієнтуванні викликають тривогу, знижують самооцінку, погіршують соціальні зв’язки
Емоційний розвиток
Емоції мають неврологічне підґрунтя - лімбічну систему.
Для емоційної регуляції потрібні чітко модульовані вестибулярні імпульси.
Відсутність цього викликає агресію, страх, замкненість, іноді навіть пов’язується з аутизмом або шизофренією.
«Гравітаційна безпека» - відчуття зв’язку з землею - базова умова емоційної стабільності.
Гравітаційна безпека
Розвивається з народження: піднімання голови, сидіння, лазіння.
Вестибулярна стимуляція (гойдалки, рухливі ігри, атракціони) викликає емоційну насолоду.
Діти в інтернатах, позбавлені турботи, часто розгойдуються – компенсують дефіцит вестибулярної стимуляції.
Без відчуття гравітаційної безпеки дитина втрачає сенсомоторний досвід, необхідний для розвитку поведінки та емоцій.
Вплив на травлення
Надмірна або слабка обробка вестибулярних сигналів впливає на травну систему.
Може виникати нудота, блювота, проблеми з сечовипусканням, дефекацією.
Вплив на навчання
Читання, письмо, комп’ютер вимагають інтеграції зорових, моторних і когнітивних функцій.
Порушення вестибулярної обробки спричиняють:
труднощі у розрізненні схожих слів;
проблеми з орієнтацією на аркуші;
складність у запам’ятовуванні та письмі;
відсутність узгодженої роботи мовної та зорової систем.
Базові труднощі
Без вестибулярного підґрунтя неможливо організувати увагу, положення тіла, моторику.
Дитина не може навіть правильно сидіти або втримати олівець, не кажучи про навчання.
Агресивна поведінка часто є наслідком цих труднощів, а не «виховання».