Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Політика "українізації". Загальна схема - Coggle Diagram
Політика "українізації". Загальна схема
Квітень 1923 р
проголошення XII з’їздом РКП(б) курсу на коренізацію
Мета
— створення у світового співтовариства враження гармонійного і вільного розвитку радянських республік; формування привабливого іміджу СРСР на міжнародній арені;
— пошук спільної мови з селянством;
— залучення на свій бік національної інтелігенції;
— зняття в перспективі наростаючих протиріч між народними масами й партійним, радянським, господарським апаратом;
— спроба більшовицького керівництва очолити й поставити під контроль процес національного відродження;
— зміцнення новоутвореної державної структури — Радянського Союзу — шляхом надання республікам прав «культурно-національних автономій», що мало принаймні частково компенсувати їм втрату політичного суверенітету.
Складові українізації
— підготовка та залучення кадрів української національності до партійних і державних органів та установ;
— запровадження в усіх установах і навчальних закладах української мови;
— видання газет, журналів, книжок українською мовою;
— усебічний розвиток української культури під контролем партійного керівництва;
— глибоке вивчення національної історії, відродження традицій;
— створення умов для розвитку мови та культури всіх національних меншин, які мешкали в Україні.
була прихованою (закамуфльованою) політикою сталінського керівництва, спрямованою на повну радянізацію України
Комуністи прагнули замінити (підмінити) справжню національну самоідентичність українського народу, його державну традицію, історію та культуру.
Замість цього нав'язувалися класові та інтернаціональні стереотипи.
"український ренесанс XX століття"