Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Нейропсихофізіологія мовлення - Coggle Diagram
Нейропсихофізіологія
мовлення
Що таке мовлення?
Мовлення - складна психічна функція, результат взаємодії багатьох фізіологічних і психічних систем.
Воно є продуктом діяльності центральної нервової системи, органів чуттів, дихання, голосу, артикуляції.
Мовлення виконує не лише комунікативну, а й когнітивну, регуляторну, соціальну функції.
Структура мовленнєвої системи
Центральна частина:
Кора головного мозку, підкіркові вузли, мозочок, провідникові шляхи, ядра стовбура, мовленнєві нерви.
Периферична частина:
Дихальний відділ, голосовий апарат, артикуляційний апарат (губи, язик, піднебіння).
Біо-психо-соціальна модель розвитку мовлення
Фізіологічна складова: робота органів мовлення, слух, дихання.
Психічна: розвиток уваги, пам’яті, мислення.
Особистісна: мотивація, інтерес до спілкування.
Соціальна: вплив родини, середовища, культури.
Динаміка мовленнєвого онтогенезу
Починається з гукання → лепет → перші слова → фразове мовлення.
Формування слухового сприймання, наслідування, артикуляції.
Важливе значення має тренування мовленнєвих м'язів на кожному етапі.
Механізми мовленняя
Включають дихання, фонетику (голос), артикуляцію, міміку.
Умовний рефлекс і динамічний стереотип формуються через повторення.
Порушення нейром’язових імпульсів (через ураження нервів) → порушення мовлення.
Взаємозв’язок загальної та мовленнєвої моторики
Послідовне включення м’язів: від грубих до тонких (пальці, губи).
Близьке розташування мовленнєвих і моторних зон кори.
Розвиток моторики рук корелює з розвитком мовлення.
Роль нейропластичності та компенсації
Нервова система здатна до змін, навіть після уражень.
Нові нейронні зв’язки можуть частково або повністю компенсувати втрачені функції.
Стимулююче середовище, сенсомоторне повторення — ключові умови відновлення.