Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Символізм у психологічних практиках - Coggle Diagram
Символізм у психологічних практиках
Патерни поведінки та архетипи К. Юнга
Архетипи є надособистісним надбанням та набувають індивідуального значення в окремого суб’єкта. Вони дозволяють представити зміст несвідомого за допомогою символів, що виявляються в казках, міфах, психомалюнках.
Архетипи – підсвідомі образи, які є:
стійкими;
впливають на емоційний стан людини.
зустрічаються у всіх народів і у всіх тимчасових періодах
мають набір як позитивних, так і негативних характеристик; знаходять відображення в міфах і казках
Архетипи залучають з свідомості ті змісти, які їм підходять – це образи, які викликають емоції, емоції впливають на поведінку.
У пізніх роботах образи і емоції об'єднуються терміном «символи».
Архетипи:
Самість — центр цілісності особистості, єдність свідомого й несвідомого.
Персона — соціальна маска, образ для зовнішнього світу.
Тінь — темна частина психіки, що містить витіснені якості.
Аніма — жіночий аспект у чоловікові, емоційність і інтуїція.
Анімус — чоловічий аспект у жінці, раціональність і воля.
Онтопсихологія
наукова школа в психології та психотерапії, що виникла в 70-х рр. XX ст.
визначається як наука про буття в психіці (Антоніо Менегетті)
З точки зору онтопсихології людина - продукт власного несвідомого.
Структура психіки за А. Менегетті
сутність в собі (ін-се) - внутрішнє позитивне ядро людини, її справжнє буття;
природні і неспотворені прояви (еманації) життя (або проекції ін-се);
монітор відхилення - психологічний механізм, пов'язаний з дією соціальних стереотипів і штампів, які втручаються в буття і спотворюють автентичні еманації «ін-се» (сутності в собі), спотворені прояви життя організовані у вигляді психологічних комплексів;
свідомо - логічне «Я» - психологічна інстанція людини, єдина усвідомлена частина психіки.
Символічна візуалізація
Символічні образи викликаються в уяві клієнта у стані релаксації або зосередження.
Після досягнення пацієнтом стану розслаблення йому пропонується уявити образи на задану психотерапевтом у відкритій формі тему, стандартний мотив.
Представляючи образи, пацієнт розповідає про свої переживання.
Візуалізація дозволяє:
активізувати несвідоме;
виявити глибинні конфлікти;
м’яко працювати з травматичними темами;
інтегрувати нові значення та ресурси.
Прикладом є символдрама, де пацієнт уявляє образ на задану тему, розповідає про нього, а терапевт працює з сенсами, що виникають.
Психосинтез Р. Ассаджиолі, використання образів
Основна мета психосинтезу – осмислено об’єднати та гармонізувати психічне життя людини навколо стабільного центру її особистості – «Я».
«Я» — це центр психіки, здатний до усвідомлення і волі, що прагне узгоджувати постійно конфліктуючі внутрішні протилежності.
Особливе значення має гармонізація субособистостей — внутрішніх частин особистості, що формуються навколо незадоволених потреб і проявляються через характерні емоції, думки, тілесні та мовні реакції.
Етапи:
Усвідомлення частин особистості та їх змісту.
Налагодження контролю над цими частинами.
Усвідомлення справжнього «Я» як центру.
Психосинтез — збирання особистості навколо цього центру.