Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Творення держав - Coggle Diagram

- - - - Внутрішня еволюція суспільства (природний розвиток)
        
        Поступове ускладнення соціальної організації: від родоплемінних союзів до ранньої державності.
        
        Виникнення приватної власності, поділ праці, майнове розшарування та потреба в апараті примусу й управління.
      - Завоювання й підкорення інших спільнот
        
        Внаслідок війн одна спільнота підкорювала іншу, що призводило до створення держави для організації управління завойованими територіями (наприклад, рабовласницькі держави стародавнього світу)
      - Об'єднання племен і союзів
        
        Добровільне або напівдобровільне об'єднання кількох племен чи спільнот для спільного захисту або економічної вигоди (наприклад, утворення Київської Русі через союз племен).
      - Примусова централізація влади всередині спільноти
        
        Встановлення влади над родовими структурами шляхом концентрації силових і економічних ресурсів у руках окремої групи (вождів, племінних вождів)
    - - У Давньому Єгипті — через централізацію навколо фігури фараона як божественного правителя
        
        У Межиріччі (Шумер) — через іригаційні роботи й необхідність централізованого управління водними ресурсами.
- - - - Виникнення приватної власності, обмін працею, розвиток товарно-грошових відносин.
        
        Майнове розшарування суспільства, поява експлуататорських і експлуатованих груп.
        
        Необхідність організації публічної влади
        
        Ускладнення суспільних відносин вимагало створення апарату для підтримки порядку, вирішення конфліктів, захисту інтересів панівних груп.
        
        Поділ населення за територіальним принципом
        
        Перехід від родоплемінних зв'язків до територіальної організації: тепер членство в суспільстві визначалося місцем проживання, а не родовою належністю
    - - Іригаційні роботи, великі громадські проєкти (будівництво доріг, міст) вимагали єдиного керівного центру.
        
        Формування правових норм і судочинства
        
        Поява законів як універсальних правил поведінки для всіх членів суспільства.
        
        Виникнення ідеології легітимації влади
        
        Створення релігійних, міфологічних або політичних уявлень для виправдання верховенства влади (наприклад, «божественне походження правителя»).
        
        Війни та підкорення інших народів
        
        1 more item...
- - - - Формування перших імперій (Акадська імперія, Римська імперія).
        
        Держави були локальними, межі часто змінювались через завоювання.
    - - Падіння Західної Римської імперії (476 р.) — початок феодальної роздробленості.
        
        Утворення нових держав у Європі (Франкська імперія, середньовічні королівства).
        
        Виникнення ісламських держав, розквіт Арабського халіфату.
        
        Створення перших держав у Київській Русі, Африці, Південно-Східній Азії
      - Новий час (XVI — кінець XVIII ст.)
        
        Великі географічні відкриття → європейська колонізація Америки, Африки, Азії.
        
        Утворення колоніальних імперій: Британська, Іспанська, Португальська.
        
        Зміцнення національних держав у Європі (Франція, Англія, Іспанія).
        
        Новітній час (кінець XVIII — початок XX ст.)
        
        Великі революції (Американська, Французька) → поширення ідей національної державності.
        
        Формування національних держав у Латинській Америці після визвольних воєн.
        
        Індустріалізація та імперіалізм: боротьба за колонії в Африці та Азії
        
        Період після Першої світової війни (1918 — 1939 рр.)
        
        Розпад імперій: Австро-Угорської, Російської, Османської, Німецької.
        
        Утворення нових держав у Центральній і Східній Європі (Польща, Чехословаччина, Югославія).
        
        Період після Другої світової війни (1945 — 1991 рр.)
        
        Деколонізація: незалежність країн Азії, Африки, Карибського регіону.
        
        Формування двох політичних блоків: Західний (США, НАТО) і Соціалістичний (СРСР, Варшавський договір).
        
        1 more item...
- - - - Де-юре визнання
        
        Повне офіційне визнання держави, її уряду та суверенітету.
        
        Приклад: визнання Україною незалежності Литви у 1991 році.
      - Часткове або тимчасове визнання фактичного існування держави або уряду без встановлення повноцінних дипломатичних відносин.
        
        Часто застосовується в ситуаціях політичної нестабільності
    - - Спільне рішення групи держав або міжнародної організації (наприклад, через ООН) про визнання нового суб'єкта.
        
        Індивідуальне визнання
        
        Рішення окремої держави визнати нову державу
  - - - Постійне населення.
      - Визначена територія.
      - Влада, що здійснює ефективне управління.
      - Здатність вступати у відносини з іншими державами
      - Особливі випадки:
        
        Часткове визнання — ситуація, коли нову державу визнають лише окремі країни, але не міжнародна спільнота загалом
        
        Невизнані держави — державні утворення, які де-факто існують, але не отримали широкого міжнародного визнання (наприклад, Тайвань, Косово, Північний Кіпр).
- - - - Це утворення, які:
        
        самостійно проголосили незалежність;
        
        мають власну владу, територію та населення;
        
        не визнані жодною або майже жодною міжнародно визнаною державою.
      - Приклади:
        
        Придністровська Молдовська Республіка (ПМР)
        
        Нагірно-Карабаська Республіка (Арцах) (до 2023 року)
      - Проблеми, які виникають для невизнаних і частково визнаних держав:
        
        Відсутність членства в ООН та більшості міжнародних організацій.
        
        Обмеження на встановлення дипломатичних відносин.
        
        Економічна ізоляція, труднощі з міжнародною торгівлею, фінансовими операціями.
        
        Проблеми з видачею міжнародно визнаних паспортів, доступом до авіаперевезень, міжнародного права.
    - - мають міжнародне визнання лише частини держав світу;
        
        часто є членами або спостерігачами окремих міжнародних організацій.
    - - Косово — визнане понад 100 державами, але не ООН загалом через вето Росії та Китаю в Раді Безпеки.
        
        Тайвань — фактично незалежна держава, визнається лише кількома країнами через політику «одного Китаю».
        
        Палестина — визнана більш ніж 130 країнами, є державою-спостерігачем в ООН.
        
        Південна Осетія і Абхазія — визнані Росією, Сирією, Нікарагуа, Венесуелою та ще кількома країнами
  - - - Невідповідність політичних інтересів великих держав.
        
        Побоювання створити прецедент для сепаратистських рухів у інших країнах.