Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського (Квітень - грудень1918р…
Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського
(Квітень - грудень1918р.)
Державний устрій Української Держави
Відновлення інституту приватної власності на землю
Повернення великим землевласникам їхніх маєтків.
Сприяння розвитку сільськогосподарського виробництва, орієнтованого на експорт.
Скасування соціалізації землі та інших земельних законів Центральної Ради.
Формування нового державного апарату
Створення нового уряду – Ради міністрів – на чолі з прем'єр-міністром
Створення регулярної національної армії на засадах професіоналізму та дисципліни.
Спроби відродити козацький стан як військову та соціальну еліту.
Скасування законів Центральної Ради
Титул гетьмана як глави держави з широкими повноваженнями
Зосередження всієї повноти виконавчої, законодавчої (до скликання Сойму) та судової влади в руках гетьмана
Право видавати закони, затверджувати склад уряду, призначати та звільняти вищих посадових осіб
Гетьман як верховний головнокомандувач збройних сил
Тенденція до авторитаризму та обмеження демократичних свобод
Передумовам встановлення гетьманату
Криза Центральної Ради, її неспроможність забезпечити стабільність та порядок
Зовнішньополітична слабкість та залежність від Німеччини та Австро-Угорщини
Зростання невдоволення політикою Центральної Ради серед широких верств населення (селян, промисловців, землевласників)
Постійні політичні чвари та нестабільність в уряді УНР
Німецька військова підтримка як фактор приходу до влади Скоропадського:
Розчарування німецького командування політикою Центральної Ради, її нездатністю забезпечити виконання Брестського договору (постачання продовольства)
Введення німецьких військ до Києва та фактична окупація території України
Зацікавленість Німеччини в стабільній Україні як джерелі продовольства та стратегічно важливій території.
Всеукраїнський з'їзд хліборобів, який проголосив Скоропадського гетьманом
Проведення у Києві 29 квітня 1918 року Всеукраїнського з'їзду хліборобів-власників
Проголошення Павла Скоропадського Гетьманом усієї України та підтримка гетьманського перевороту з боку німецького командування
Активізація консервативних сил, об'єднаних навколо ідеї сильної державної влади та відновлення приватної власності на землю
Падіння гетьманату
Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) 1 листопада 1918 року у Львові
Демонстрація слабкості центральної влади в Києві та активізація національних сил на західноукраїнських землях. Вплив подій у Галичині на піднесення національно-визвольного руху в Наддніпрянській Україні
Створення Української Національної Ради (УНРада) – політичного центру, що об'єднав опозиційні до гетьмана сили. Формування Директорії УНР – тимчасового революційного органу на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою. Виступ Директорії з програмою відновлення УНР та повалення гетьманського режиму
Опублікування 14 грудня 1918 року Маніфесту про зречення Павла Скоропадського від влади. Взяття Києва військами Директорії в грудні 1918 року. Відновлення Української Народної Республіки.
Комп'єнське перемир'я 11 листопада 1918 року, що ознаменувало поразку Німеччини у Першій світовій війні. Втрата гетьманським режимом ключової зовнішньої підтримки. Наказ німецьким військам про нейтралітет у нутрішньоукраїнському конфлікті. Фактична відмова Німеччини від підтримки Скоропадського
Опозиції до гетьманського режиму
Діяльність українських політичних партій (УНС, соціалісти):
Створення підпільних організацій та комітетів для координації опозиційної діяльності
Проведення нелегальних з'їздів та нарад. Агітаційна та пропагандистська робота серед населення
Критика авторитарного характеру влади, скасування соціальних реформ Центральної Ради, відновлення приватної власності на землю
Формування підпільних організацій та повстанських загонів:
Організація саботажу, диверсій, терористичних актів.Формування збройних повстанських загонів у сільській місцевості. Активна діяльність отаманів, які очолювали стихійні селянські повстання
Збройні виступи селян проти німецьких окупаційних військ та гетьманської адміністрації
Втручання німецької адміністрації у внутрішні справи України. Підтримка німцями консервативних сил та ігнорування інтересів більшості населення. Зростання національної свідомості та прагнення до незалежності, що суперечило окупаційному режиму. Послаблення Німеччини у Першій світовій війні та втрата нею контролю над ситуацією в Україні.
Незадоволення робітників умовами праці та відсутністю соціальних гарантій. Масові страйки та демонстрації в промислових центрах.