Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Український політичний і національнокультурний рух у 1907–1914 рр. -…
Український політичний і національнокультурний рух у 1907–1914 рр.
Аграрна реформа П. Столипіна
1906 р. - указ "Про доповнення деяких постанов діючих законів, що стосуються селянського землеволодіння й землекористування".
1910 р. - закон, згідно якого кожен селянин набував права закріпити свій земельний наділ у приватну власність, поселитись на хутір або об'єднати всі свої землі у відруб.
Посилення тиску на український рух
Незмінна політика асиміляції: Послідовне переслідування національних відмінностей.
Роль Столипіна: Антиукраїнська спрямованість політики русифікації.
Мовні та освітні обмеження: Заборони на використання української мови.
Законодавчі заборони: Циркуляри проти українських товариств та видавництв.
Утиски преси та культури: Обмеження українських видань та театру.
Ідеологічне заперечення: Представлення українського руху як штучного.
Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса»
Утиски неросійських народів: Переслідування євреїв та інших національностей в Україні.
Обмеження прав євреїв: Утиски культурно-освітніх товариств, мови та релігії.
Відновлення виселень: Примусове виселення євреїв з певних місцевостей.
Провокування антиєврейських процесів: Урядова підтримка антисемітизму.
«Справа Бейліса»: Звинувачення єврея у ритуальному вбивстві.
Обурення в суспільстві: Протести інтелігенції та інших верств населення.
Виправдання Бейліса: Рішення суду присяжних, які виправдали Бейліса.
Об'єднання проти несправедливості: Боротьба різних національностей проти шовінізму та антисемітизму
Стан українського руху в 1907–1914 рр.
Занепад партій після революції.
Частина лідерів УСДРП емігрувала, інші потрапили під нагляд поліції. Діяльність партії послабилась. Українська соціал-демократична спілка розпалася. Практично завмерла і діяльність УНП.
Похорон Миколи Лисенка у 1912 р
. Відбулася масова демонстрація національної єдності. Це був перший масовий виступ українців проти національної політики. Імперська влада була тривожною.
Відзначення сторіччя Т. Шевченка у 1914 р
. Почалося створення комітетів з вшанування пам’яті поета. Друкування пам’ятного видання та публічні заходи були заборонені.
Наближення війни та питання позиції.
Всеукраїнський студентський з’їзд у Львові у 1913 р.
Дмитро Донцов виступив з доповіддю про політичне положення нації та завдання.
