Учасник вислуховує співрозмовника, фокусуючись на конкретних елементах мовлення: емоційній насиченості, логіці викладу, невербальних сигналах голосу (паузи, інтонації, темп). Завдання — розділити сприймання на "шари": що сказано буквально, що мається на увазі, як це сказано, що відчувається за словами.