Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
Причини культурних зрушень у першій половині ХІХ ст
Мережа установ народної освіти
парафіяльні школи (початкова школа)
повітові училища (початкова)
гімназії (середня )
для людей «найнижчих»
станів
для дітей дворян, купців, урядових службовців, ремісників та інших заможних жителів міст
для дітей дворян
Ліцей, університет ( вища освіта)
для дітей дворян
Ліцеї – їх в Наддніпрянщині було три
Волинський ліцей у Кременці
Ліцей ім. Рішельє в Одесі
Ніжинський ліцей
Відкриття університетів
1805 р. – відкриття університету в Харкові, ініціатор Василь Каразін;
1834 р. - відкриття університету в Києві. Першим ректором був Михайло Максимович
З 1784 р. працював університет у Львові
У 1817 р. було закрито Києво-Могилянську академію
Тимофій Осиповський-професор Харківського університету, відіграв велику роль у розвитку математики, фізики, астрономії
Михайло Остроградський- видатний математик. Його праці з аналітичної геометрії, математичного аналізу, теорії чисел визначали математичне життя Росії
Василь Каразін- створив першу в Україні метеорологічну станцію на Харківщині в с. Кручик.
Михайло Максимович- вчений природознавець. Серед його наукових праць найбільш відома книга «Основи ботаніки»
Микола Маркевич- історик, автор п’ятитомної «Історії Малоросії»
Осип Бодянський- видав у 1846 найвизначніший трактат «Історія Русів»
І.Котляревський - «батько нової української літератури. Твори – «Енеїда», «Наталка-Полтавка», «Москаль-чарівник» .
Г.Квітка - Основ’яненко -основоположник художньої прози в новій українській літературі, засновник жанру соціально-побутової комедії. Найвідоміші повісті- «Конотопська відьма», «Маруся», п’єси – «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик».
П.Гулак- Артемовський - байкар, автор романтичних балад. Започаткував в українській літературі відповідні жанри. Хрестоматійною є його байка «Пан та собака».
Є.Гребінка писав романи та повісті російською мовою. Є автором кількох україномовних байок які принесли йому літературну славу.
Т.Шевченко у його геніальній творчості завершилося формування нової української літератури. У 1840 р. вийшла перша поетична збірка «Кобзар». Видатним майстром поет постає у творах «Гайдамаки», «Кавказ», «Сон», «Єретик», «Заповіт» та багатьох інших творах.
Центрами театрального мистецтва стали Харків і Полтава, де зародився український професійний театр. Директором і режисером Харківського театру був Григорій Квітка - Основ’яненко, у складі трупи виділявся М. Щепкін. Він же разом з Іваном Котляревським очолив Полтавський театр. Автором першої української національної опери був оперний співак, композитор С. Гулак-Артемовський. У 1862 р. він створив оперу «Запорожець за Дунаєм». Видатним українським композитором був Михайло Вербицький.
«Галицько-руська матиця» - це культурно-освітнє товариство, створене 16 липня 1848 р. у Львові. Основна мета організації – видання дешевих підручників і книг для народу українською мовою, розвиток шкільництва на західноукраїнських землях. Собор руських учених – перший просвітницький з’їзд у Львові, який відбувся у жовтні 1848 р. Скликаний Головною Руською Радою, Собор окреслив програму організації української науки та народної освіти, схвалив єдину граматику української мови, заявив про впровадження рідної мови в усі школи.
пам'ятки
«Автопортрет» Т.Шевченка
«Дари в Чигирині»
«Катерина»
«Дівчина з Поділля» Василь
Тропінін
Памятник градоначальнику та генерал-губернатору А. де Рішельє в Одесі. Скульптор І.Мартос
Пам’ятник князю Володимиру в Києві.
Будівля Київського університету. 1837-1843 рр. Архітектор В.Баретті
Садиба Г.Тарновського в Качанівці». В.Штернберг. 1837р.