Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Методи дослідницької роботи теоретичного та експериментально-теоретичного…
Методи дослідницької роботи теоретичного та експериментально-теоретичного рівнів
Методи експериментально-теоретичного рівня:
Метод моделювання
Моделювання
- метод дослідження, при якому замість вивчення самого об'єкта використовують його модель. Модель відтворює основні характеристики об'єкта і дозволяє досліджувати його властивості та поведінку в різних умовах.
Гіпотетичний метод
Гіпотетичний метод
- метод, при якому висуваються припущення (гіпотези) для пояснення певних явищ або подій. Гіпотези повинні бути перевірені експериментальним або теоретичним шляхом.
Метод індукція і дедукція
Індукція
- метод, який полягає у виведенні загальних висновків на основі окремих фактів та спостережень.
Дедукція
- Метод логічного виведення конкретних висновків із загальних принципів або положень.
Історичний метод
Історичний метод
- метод, який полягає у вивченні розвитку явищ, об'єктів або процесів у їх історичній послідовності. Історичний метод дозволяє зрозуміти, як і чому відбулися певні зміни.
Метод аналіз і синтез
Аналіз
- метод, при якому складне явище або об'єкт розкладається на складові частини з метою їх окремого дослідження.
Синтез
- метод, при якому окремі частини або елементи об'єднуються в одне ціле для отримання цілісного уявлення про явище або об'єкт.
Логічний метод
Логічний меотод
- метод, заснований на застосуванні законів і принципів логіки для аналізу та узагальнення інформації. Логічний метод включає побудову логічних міркувань, висновків та доведень.
Метод експеримент
Експеримент
- це метод наукового дослідження, при якому дослідник свідомо втручається в природний перебіг подій з метою вивчення закономірностей та причинно-наслідкових зв'язків.
Дані методи допомогають виявити ті чи інші достовірні факти та об'єктивні прояви під час дослідження процесів.
Дані методи включають у себе не тільки чуттєве сприйняття предметів і явищ, але й їх
вибір, класифікацію, обдумування сприйнятого матеріалу, його фіксування
Методи теоретичного рівня:
Метод абстрагування
Метод сходження від абстрактного до конкретного є загальною формою руху наукового пізнання –
це відображення дійсності в мислені.
Згідно з цим методом процес пізнання ніби розпадається на два відносно самостійні етапи:
перший етап –
від чуттєво-конкретного до його абстрактних визначень;
другий етап –
сходження від абстрактних визначень об’єкта до конкретного у пізнанні.
Метод ідеалізації
Метод ідеалізації –
конструювання подумки об’єктів, яких немає в дійсності або які практично нездійсненні.
Мета ідеалізації:
позбавити реальні об’єкти деяких притаманних їм властивостей і наділити (подумки) ці об’єкти певними нереальними і гіпотетичними властивостями.
Метод формалізації
Формалізація –
метод вивчення різноманітних об’єктів шляхом відображення їхньої структури в знаковій формі.
Метод аналізу та синтезу
Аналіз –
метод наукового дослідження шляхом розкладання предмета на складові, тоді як
синтез –
це поєднання отриманих під час аналізу частин у ціле.
Методи аналізу та синтезу
в науковій творчості органічно пов’язані між собою і можуть набувати різних форм залежно від властивостей досліджуваного об’єкта, мети дослідження, ступеня пізнання об’єкта, глибини проникнення в його сутність
Метод індукції і дедукції
Дедуктивною
називають таку розумову конструкцію, в якій висновок щодо якогось елементу множини робиться на підставі знання загальних властивостей всієї множини. Змістом дедукції як методу пізнання є використання загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ.
Дедукція та індукція –
взаємно протилежні
методи пізнання
Під
індукцією
розуміють перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину предметів класу робиться висновок стосовно класу в цілому.
Метод аксіоматики
Аксіоматичний метод –
метод побудови наукової теорії, за якою деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил.
За допомогою цих методів здійснюється
накопичення фактів та їх перехресна перевірка.
Варто зазначити, що факти мають науково-пізнавальну цінність тільки в тих випадках, коли вони систематизовані, між ними розкриті невипадкові залежності та визначені причини наслідків
**
Виконали: Федорець Анастасія та Залєвська Марія.
Група: ЛОГб-1-22-4.0Д
**