Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Зміни основних пізнавальних процесів у старості - Coggle Diagram
Зміни основних пізнавальних процесів у старості
Сприйняття
Р. Балтес досліджував сенсорні втрати у старості.
Погіршення зорового та слухового сприйняття пов'язане зі зниженням інтелектуальної активності.
Альтернативна гіпотеза: сенсорні труднощі перевантажують увагу, що погіршує когнітивну продуктивність.
Можливий загальний механізм: зниження мозкової активності впливає на сенсорні та когнітивні процеси.
М.Ф. Шахматов: у старості сприйняття стає менш чітким, люди використовують уяву для його розшифровки.
У будь-якому випадку, погіршення сприйняття в старості впливає на інтелектуальну активність.
Увага.
Е.Я. Штернберг вважає, що старіння характеризується зниженням психічної активності, звуженням уваги, труднощами в зосередженні та переключенні.
Е.Д. Сміт додає, що поле уваги звужується, центральні об'єкти стають самодостатніми, а периферія слабшає.
Старші люди схильні плутати послідовність дій і перескакувати з однієї думки на іншу.
Депресія та емоційні стреси заважають концентрації уваги.
Інтерес до об'єкта фокусу знижує сприйняття оточення, що викликає "професорську неуважність."
Пам'ять
Пам'ять у старості є одним із найбільш вивчених пізнавальних процесів.
Автобіографічна пам'ять у старості зосереджується на періоді від 10 до 30 років, але найбільше спогадів пов'язано з останніми 10 роками.
У старших людей яскравість спогадів залежить від частоти їхнього повторення.
Тренування пам'яті може покращити її функціонування, навіть у старшому віці.
Природні вікові зміни включають уповільнення запам'ятовування та труднощі з відтворенням нової інформації.
Не у всіх людей пам'ять погіршується значно; лише у 10% спостерігаються суттєві проблеми.
Негативні культурні установки можуть посилювати погіршення пам'яті в старості.
Механізми компенсації можливого зниження інтелектуальних функій.
У старості знижується швидкість обробки інформації, добування з пам'яті, оперування образами, розумові та фізичні операції.
Індивідуальні варіації цього зниження зумовлені досвідом.
Експерименти показали, що люди похилого віку компенсують зниження швидкості реакції за рахунок попереднього перегляду та утримання інформації.
Досвід і вербальні навички, які зберігаються з віком, допомагають зберігати працездатність.
Висока ефективність зберігається у діяльностях, що потребують досвіду, таких як музика, шахи, бізнес.
Компенсація через досвід допомагає підтримувати когнітивні функції в старості.
Зміна їх розумової діяльності у трьох напрямах:
по лінії селекції (відбору) – зниження обсягу функціонування з віком спонукає людей похилого віку відбирати тільки ті види активності, з якими вони справляються щонайкраще;
по лінії оптимізації – вона припускає можливість підтримання рівня виконання діяльності в деяких сферах в результаті збільшення обсягу практики, більш ретельної підготовки діяльності, нових технологій;
по лінії компенсації – вона стає необхідною, коли завдання, які виникають у ході виконання діяльності, значно перевищують той актуальний потенціал, яким володіє стара людина, і виникає необхідність переструктурування ситуації в цілому.
Творча діяльність.
Загалом, з віком знижується здатність до творчості, зокрема творчий інтелект починає спадати з третього десятиліття і до 70 років досягає 70% від первинного рівня.
Ступінь спаду інтелекту є обернено пропорційною первинному рівню: вищий первинний рівень інтелекту пов'язаний із меншим спадом у літньому віці.
У деяких інтелектуальних людей спостерігається підвищення рівня інтелекту з віком, що підтверджують біографії великих особистостей, які активно творили до глибокої старості.
Л.А. Рудкевич виявив, що видатні творці починають свою діяльність раніше і закінчують пізніше, а період максимальної продуктивності у них довший.
Тільки 3,8% біографів видатних осіб помічали зміни в напрямку конформності та консерватизму, що супроводжувались зниженням творчої активності.
Творча діяльність у старості визначається не лише когнітивними, але й особистісними факторами; творчі особистості толерантні до старіння та зберігають професійні інтереси.
У похилому віці відзначається схильність до узагальнень, теоретичного осмислення досвіду та поєднання різних видів діяльності, що подовжує працездатність.
Психологічний зміст поняття "мудрість"
Психологічний зміст мудрості: Мудрість є важливою якістю старості, що відрізняється від інтелектуальної діяльності молоді. Вона пов'язана з метакогнітивними процесами, рефлексією та управлінням пізнанням.
Характеристики мудрості: Мудрість дорослого полягає у здатності справлятися з парадоксами, бути критичним та діалогічним, жити в світі поліфонії думок.
Етапи життя: За Е. Еріксоном, стадія пізнього життя характеризується інтегративністю та мудрістю, що дозволяє приймати життя в цілому, уникати відчаю та жалю.
Визначення П. Балтеса: Мудрість – це експертна система знань, орієнтована на практику, що допомагає виносити зважені судження та давати корисні поради.
Категорії експертних знань:
Фактуальні знання (приклади ситуацій).
Процедурні знання (стратегії прийняття рішень).
Контекстуальні знання (культурний та віковий контекст).
Знання відносності цінностей (різниця особистих і сторонніх цінностей).
Знання невизначеності (відсутність ідеальних рішень).
Властивості мудрості:
Пов'язана з важливими життєвими питаннями, зокрема сенсу життя.
Високий рівень знань і порад.
Широкі та глибокі знання, що застосовуються у конкретних ситуаціях.
Поєднує розум і чесноти для особистого та суспільного блага.
Більшість людей можуть без зусиль розпізнати мудрість.