Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Досвід Японії, США, Швеції в формуванні соціального забезпечення. - Coggle…
Досвід Японії, США, Швеції в формуванні соціального забезпечення.
-
Історичний контекст: Після Другої світової війни Японія, за підтримки США, почала активне реформування соціальної політики. Основна увага приділялася відбудові економіки та впровадженню системи соціального захисту.
-
Корпоративна модель соціального захисту, яка значною мірою залежить від роботодавців. Соціальне забезпечення працівників було пов'язане з працевлаштуванням на великих підприємствах.
Японська система пенсій та медичного страхування сильно залежить від внесків працівників та роботодавців. Для тих, хто не має роботи, є державні програми допомоги, але вони менш розвинені порівняно з європейськими країнами.
Пенсійна система двохрівнева: базова державна пенсія та додаткові пенсії, які фінансуються роботодавцями.
Великий акцент на підтримці традиційних цінностей сім’ї, тому догляд за літніми людьми часто здійснюється на сімейному рівні.
Виклики: Японія стикається з демографічною кризою через старіння населення, що створює тиск на соціальну систему. Для підтримки соціального забезпечення впроваджуються реформи, спрямовані на підвищення пенсійного віку та стимулювання участі жінок у ринку праці.
-
Історичний контекст: Соціальна політика США розвивалася під впливом ліберальних економічних принципів і була зосереджена на ринковій економіці з мінімальним державним втручанням.
-
Ліберальна модель соціального забезпечення, орієнтована на ринок праці. Основні програми, такі як соціальне страхування, були запроваджені у 1930-х роках під час Великої депресії (Нью-Діл Франкліна Рузвельта).
Соціальне страхування (Social Security) включає пенсії за віком, допомогу у випадку інвалідності та виплати на випадок втрати годувальника. Програма фінансується через внески із заробітної плати.
Медичне забезпечення: Medicare забезпечує медичну допомогу літнім людям, а Medicaid – малозабезпеченим групам. Проте велика частина населення залишається залежною від приватних медичних страхових програм, що робить доступ до медичних послуг нерівномірним.
Соціальна допомога надається вибірково, за принципом "перевірки засобів" (means-tested benefits), тобто вона орієнтована на найбільш незахищених громадян.
Виклики: Зростаюча нерівність та висока вартість охорони здоров'я є основними проблемами соціальної політики США. Крім того, система пенсійного забезпечення потребує реформи через зростання чисельності пенсіонерів.
-
Історичний контекст: Шведська соціальна політика базується на принципах соціал-демократії, з акцентом на рівність, універсальний доступ до послуг та високий рівень державного втручання.
-
Соціал-демократична модель соціального захисту, що передбачає високий рівень державного втручання у сферу соціального забезпечення, з метою забезпечення рівних можливостей для всіх громадян.
Універсальна система соціального забезпечення: кожен громадянин Швеції має право на пенсійне забезпечення, медичну допомогу, освіту та інші соціальні послуги незалежно від рівня доходу чи працевлаштування.
Податкова система є прогресивною, що дозволяє фінансувати обширні соціальні програми. Держава надає великі субсидії на освіту, охорону здоров’я та догляд за дітьми.
Рівність між статями: політика спрямована на сприяння гендерній рівності, наприклад, через оплачувані відпустки для догляду за дітьми для обох батьків.
Виклики: Попри успішність шведської моделі, зростаючі витрати на соціальні програми та інтеграція мігрантів створюють нові виклики для держави, яка намагається зберегти високий рівень соціального забезпечення.
-
Японія зосереджена на сімейних цінностях і корпоративній відповідальності, що впливає на структуру соціального забезпечення.
США реалізують ліберальну модель з обмеженим державним втручанням і значною роллю приватного сектору.
Швеція пропонує соціал-демократичну модель із сильним державним забезпеченням і прагненням до соціальної рівності.