Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Стилістичні особливості та композиція наукового тексту - Coggle Diagram
Стилістичні особливості та композиція наукового тексту
Науковий стиль
власне науковий
(із жанрами текстів: монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, курсова й дипломна роботи реферат, тези)
науково-популярний
метою якого є дохідливий, доступний виклад
інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців, з використанням у спеціальних журналах і книгах навіть засобів
художнього та публіцистичного стилів;
науково-навчальний
звертає головну увагу в підручниках,
лекціях, бесідах на доступність, логічність викладу, образність і теж не виключає використання елементів емоційності.
Морфологічні риси наукового стилю:
переважання іменників;
частотне вживання абстрактних іменників проблема, ідея, явище, стан;
використання у множині іменників, що не мають у звичайному вживанні форм множини вартості, часи;
вживання іменників однини для узагальнених понять береза, кислота;
вживання майже виключно форм теперішнього часу в позачасовому значенні, що вказує на постійний характер процесу виділяється, наступають.
Основні стильові ознаки наукового стилю і специфічна мовленнєва системність визначаються позамовними стилетвірними чинниками:
призначення – віднайдення ідеї, визначення понять і категорій, формулювання концепцій, доведення теорій, обґрунтування гіпотез, класифікацій, роз'яснення явищ, систематизація знань;
зміст стилю – теоретичні відомості та практичні знання про людство, природу і Всесвіт;
мета стилю – повідомлення нового знання про дійсність і доведення його істинності (мета коригується в кожному конкретному випадку створення тексту);
комунікативне завдання стилю – передавання адресату знань у переконливій і доступній формі.
Основними стильовими ознаками наукового стилю
Абстрагованість
наукового стилю створюється шляхом широкого
використання мовних одиниць абстрактного й узагальненого значення, зокрема абстрактної лексики, слів, що виражають узагальнені поняття та ін.
Узагальнено-відсторонений колорит
створюють також позачасові
форми дієслів, зокрема теперішнього часу постійної дії, абстрактного теперішнього часу або абстрактного майбутнього часу
Підкреслена логічність
виявляється в послідовності, несуперечливості висловлювання, в його доказовості й аргументованості, побудові мовлення відповідно до законів логіки із збереженням відношень і зв'язків реальної дійсності.
Точність і однозначність
формуються на основі
зв'язку мовлення з дійсністю і мисленням. їх можна досягти за умови глибокого знання предмета мовлення, мовної системи і вироблених мовленнєвих навичок.
Ясність
визначають як його зрозумілість.
Забезпечується вона точністю та логічністю викладу.
Об'єктивність викладу
в науковому стилі полягає у зваженості
оцінювання ступеня дослідження проблеми, шляхів її розв'язання, ефективності певної теорії, рівня завершеності її вивчення, обґрунтованості результатів тощо.
Основні жанри наукового стилю
Монографія
наукова праця (книга), в якій досліджується одна
проблема, обмежене коло питань.
Стаття
невеликого розміру наукова праця, присвячена певній темі і розрахована на фахівців, які обізнані у тій темі.
Реферат
це короткий виклад великого дослідження (наприклад, автореферат – виклад основного змісту дисертації) або кількох праць з якоїсь наукової проблеми.
Анотація
стисла характеристика роботи з погляду змісту і
призначення.
Дисертація
наукова праця, підготовлена для прилюдного захисту на здобуття вченого ступеня.
Тези
мають суворо нормативну змістово-композиційну структуру, в якій виділяються: преамбула, основне теоретичне положення, завершальна теза (висновок).