Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Другорядні члени речення - Coggle Diagram
Другорядні члени речення
Додаток
Безприйменниковий:
працювати лопатою,
читати вірш.
Прийменниковий:
поділити на три,
написати на папері.
Непрямий
означає предмет, на який дія безпосередньо не спрямована, не поширюється на нього, а лише стосується його:
Виражається у формі знахідного відмінка з прийменником або у формах інших непрямих відмінків з прийменником чи без нього (тобто всі інші додатки): Слів на описи не трачу, словом не передаси їх зеленої безсловесної дивовижної краси.
Прямий
означає предмет, на який безпосередньо спрямовано дію перехідного дієслова або дієслова:
- Стоїть у знахідному відмінку без прийменника: Я п`ю тебе, сонце, твій теплий, зцілюючий напій.
- Виражається у формі родового відмінка, якщо: - у реченні є заперечення: Як добре те, що смерті не боюся я… - означає частину від цілого: Скільки тут я пісень наберу! - вказує на неозначену кількість предметів, на які поширюється дія : Дістати зошитів.
Морфологічне вираження додатка:
- Іменник, займенник у непрямих відмінках (Сестру я вашу так любив);
- Субстантивованим словом, те що перейшло в іменник (У морозному повітрі пахло смаженим);
- Числівником
(Шість поділити на три);
- Інфінітивом
(Черговий дозволив нам приземлитися);
- Кількісний числівник або слова типу мало, багато, кілька у поєднанні з іменником (Двадцять мішків хліба знайшов сам Олекса);
- Фразеологізми
(Вітер віє-повіває, чеше кучері весни).
Означення
Узгоджені
означення, які зв’язуються з пояснювальним словом способом узгодження. Широкі простори (форми роду, числа, відмінка як в головного так і в залежного слів). У СУЛМ узгоджені означення здебільшого стоять у препозиції (Стояла удовина хата на лузі під горою). Означення в поетичних текстах емоційно насичені (Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій).
Морфологічне вираження узгоджених означень:
- Дієприкметник
(прочитана книга)
- Порядковий числівник
(другий день)
- Прикметник
(білий сніг)
- Іменник, що узгоджений з підпорядкованим словом лише відмінком (ріка Дніпро)
- Кількісний числівник в усіх відмінках (двох днів)
- Присвійний, вказівний, означальний займенник (кожен день)
- Дієприкметниковий (прикметниковий) зворот (це дієприкметник/прикметник разом з пояснюючими словами
Як не любити любов'ю наснажених, мудрістю сповнених книг
Неузгоджені
означення, які з пояснювальним словом з’ єднуються способом прилягання або керування. Хустка (чия?) сестри, кава (яка?) по-варшавськи.
Морфологічне вираження неузгоджених означень:
- Іменник у Р.в. без прийменника зі значенням приналежності портфель батька (батьків портфель)
- Інфінітив бажання (яке?) вчитися
- Особовий займенник 3-ї особи у формі Р. в. ЙОГО, ЇЇ, ЇХ його мати
- Синтаксично нерозкладним словосполученням, іменником у непрямому відмінку разом із залежними словами (дівчина з червоною квіткою в руці)
- Іменник у Р.в. з прийменниками з(із), з-під, до, на, від, біля, проти, для, без дорога до Києва
- Іменник у Р.в. без прийменника зі значенням будь-якої ознаки чи якості день (який?) виборів
- Іменник у З.в. з прийменниками НА, В, У право на відпочинок
- Іменник в О. в. з прийменником з(із): (квартира з балконом)
- Прислівник читання (яке?) вголос
Обставина
МОЖУТЬ
ВИРАЖАТИСЯ:
- Прислівником Телефоніст мовчки ступив у темноту .
- Непрямими відмінками іменників та займенників Безсонними ночами думали про тебе.
- Неозначеною формою дієслова (інфінітивом) А ми розлізлися між людьми. Я до школи - носити воду школярам.
- Синтаксично нерозкладними словосполученнями Комбат напружено вдивлявся в темінь ночі
- Числівником Старшокласники чергували на подвір'ї першими.
- Дієприслівниковими зворотами Довго вириватимусь я в дорогу, поспішаючи в тривожну далечінь.
Обставина місця
Вказує на місце дії, напрям руху, його вихідний чи кінцевий пункт. Відповідає на запитання де? куди? яким шляхом?
Біля вагонів ми співаємо пісні.
Обставини способу дії
Вказує на ознаку дії, її характер і відповідає на запитання як? яким способом? в якій мірі?
Час від часу дзвонив телефон, безперестанку тріщала друкарська машинка.
Обставина мети
Вказує на мету дії і відповідає на запитання для чого? з якою метою?
Прийшов до школи вчитися.
Обставина допусту
Вказує на умови, всупереч яким дія все – таки відбуваються і виражається іменником з прийменниками незважаючи на, всупереч, наперекір.
Наперекір вогню й залізу ми наступаєм на село.
Обставини часу
Вказує на час дії, її початок, тривалість або закінчення. Відповідає на запитання коли? з якого часу? доки? з яких пір? до яких пір? Надвечір дивізія увійшла в місто.
Обставин причини
Вказує на причину дії. Відповідає на запитання чому? через що? з якої причини?
Вже тіло починає чомусь дрібно тремтіти з холоду чи з хвилювання.
Обставина міри і ступеня
Характеризує дію або ознаку щодо інтенсивності чи міри вияву їх. Відповідає на запитання скільки разів? як багато? як довго? у скільки разів? в якій мірі?
Просто на південь ледь помітно миготіли вогники.
Обставина умови
Вказує на умову, за якої можлива або неможлива дія, і відповідає на запитання при якій умові? за якої умови?
Без агронома не буде повна комора.