Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ ст. - Coggle…
Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ ст.
Іван Мазепа ( 1687 – 1708 рр.)
Прагнув об’єднати землі Лівобережжя, Запоріжжя, Слобожанщини та Правобережжя.
Зміцнював владу гетьмана, спираючись на козацьку верхівку.
Бачив Україну становою державою західноєвропейського зразка із збереженням козацького устрою.
Підтримував старшинське і монастирське землеволодіння.
Узаконив універсалом 1701р.2-денну панщину.
Надавав охоронні грамоти містам.
Незважаючи на заборону, підтримував дипломатичні зносини з багатьма державами.
Відновив торгівельні зв’язки Гетьманщини з іншими країнами.
Приймав участь у воєнних діях Московії проти Кримського ханства і Туреччини (Другий Кримський похід 1689 р.)
З початком Північної війни між Росією і Швецією (1700 р.) гетьман шукає нових зовнішньополітичних орієнтирів.
Домігся для Києво-Могилянського колегіуму статусу академії.
Сприяв заснуванню академічної бібліотеки.
Заснував Чернігівський колегіум.
Його коштом споруджено і відновлено багато церков і монастирів.
Опікувався літературою. Сам писав вірші.
Направляв на навчання дітей козацької старшини.
Коломацькі статті
Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину посад, старшина – скидати гетьмана.
Козацький реєстр 30 тис.
В Батурині розміщувався полк московських стрільців Обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями.
Гетьману заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами.
Гетьман зобов’язувався направляти козацьке військо на війну з Кримським ханством і Туреччиною. Заохочувалися шлюби між українцями та московітами.
правобережна україна
Наприкінці ХVІІ ст. на Правобережжі занепад і спустошення.
Відродилися чотири полки: Богуславський, Корсунський, Брацлавський,
Фастівський.
В результаті польсько-турецької угоди 1699 р., за якою Османська імперія відмовилась від претензій на Правобережжя, Сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацьких полків.
1702 р. – початок повстання на чолі з фастівським полковником Семеном Палієм. Повстання охопило територію Поділля, Брацлавщини, Київщини, Східної Волині.
1704 р. – війська гетьмана І.Мазепи перейшли Дніпро і зайняли Київщину і Волинь. Мазепа фактично об’єднав Лівобережну і Правобережну Україну.
У 1712 р. Польський сейм прийняв рішення про скасування полкового устрою на Правобережжі.
1713 – ліквідація козацтва на Правобережжі. Російські війська передали полякам Білу Церкву, а залишки правобережних полків переправились через Дніпро. Польща остаточно відновила свою владу на Правобережжі.
1700 р. – початок Північної війни між Росією і Швецією.
1708 р. укладено українсько-шведський союз
Іван Мазепа помер 22 вересня 1709 р. в Бендерах (Молдова)
Пилип Орлик(1710-1742)
увійшов в історію як автор першої Конституції України («Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького»)
Документ складався із вступу і 16 статей У вступі коротко викладалась історія України, пояснювались причини її розриву з Росією і союзу зі Швецією.В договорі визначалися засади політичного устрою, організація влади у державі, а також права й обов'язки гетьмана та козаків- громадян.
5 квітня 1710- ухвалено Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького
1722 – 1723 наказний гетьман Павло Полуботок
Виступав за відновлення політичної самостійності Гетьманщини
Був проти втручання Малоросійської колегії у внутрішні справи
1723 р. – заарештований за зраду
З 1724 р. – після смерті П. Полуботка Лівобережною Україною правила лише Малоросійська колегія.
Петро ІІ ліквідував Малоросійську колегію і дозволив обирати гетьмана, якому було видано царський указ - «Рішительние пункти»
гетьман не мав права вести дипломатичні переговори,- генеральну старшину та полковників затверджував цар;
російські представники були введені до Генерального суду (3+3);
для контролю за гетьманськими фінансами вводилися посади не одного, а зразу-двох підскарбіїв росіянина та українця;
мито за товари, які ввозилися до України, мало йти у царську казну та ін.
І. Скоропадського (1708 –
1722рр.).
У липні 1709 р. І. Скоропадський подав на затвердження Петру І документ з 14 пунктів. Цей документ отримав назву РЕШЕТИЛІВСЬКИХ СТАТЕЙ.
Після цього розпочинається форсований наступ на українську автономію.
Характерними рисами цього процесу були :
обмеження влади гетьмана та контроль за нею.
Економічні утиски.
Експлуатація демографічного потенціалу.
Культурні обмеження.
Данило Апостол (1727 – 1734 рр.)
перше було визначено розмір бюджету Гетьманщини – 144тис.крб. щорічно.
Відокремив гетьманський скарб від державного: перший
контролювали два генеральні підскарбії
Під гетьманську владу було повернуто Київ, який до цього перебував під владою київського губернатора
Розпочала працювати Кодифікаційна комісія, яка за 15 років розробила звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ»(1743 р.)
Сприяв поверненню запорожців з кримських володінь в Україну. 1734 – заснування Нової (Підпільненської) Січі.
Для впорядкування поземельних відносин у 1729 – 1730 рр. провів Генеральне слідство щодо законності володіння маєтками
Піклувався про розвиток культури: у Глухові було створено першу в Україні співочу школу, друкарню
1734 -1750 рр. – управління краєм здійснювало Правління гетьманського уряду в складі трьох українців і трьох росіян на чолі з князем О.Шаховським.
В своїй діяльності Правління керувалось «Рішительними пунктами» Втручання в усі сфери українського життя Скоротилось козацьке військо Козаків поділили на виборних (заможних) та під помічників (збіднілих) 1735 – 1739 рр. – російсько-турецька війна, яка погіршила становище українського народу
