Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Україна в умовах десталінізації - Coggle Diagram

- - - - Після смерті Сталіна (1953 р.) Хрущов фактично виконував функції керівника партії.
      - У вересні 1953 року на пленумі ЦК КПРС був офіційно обраний першим секретарем ЦК КПРС.
      - З 1958 по 1964 рр. Хрущов працював головою Ради Міністрів СРСР, поєднуючи цю посаду з керівництвом партії.
    - - Завдяки своїм ініціативам (десталінізація, реформи) Хрущов зміцнив свої позиції.
      - Важливий крок – історична промова на ХХ з'їзді КПРС у 1956 році, де він засудив культ особи Сталіна.
    - - З 1931 року Хрущов робив кар'єру в Московській партійній організації.
      - У 1935 році очолив Московський міський та обласний комітети партії.
      - Працював на шахтах Донбасу
      - У січні 1938 року Сталін призначив його першим секретарем ЦК КП(б)У в Україні.
      - У 1939 році Хрущов став членом політбюро ЦК ВКП(б).
- - - - Розвінчання міфу про "зрадників"
      - Доповідь привернула величезну увагу у всьому світі; з'явилися її переклади різними мовами, зокрема вони розповсюджувалися в некомуністичних кругах.
- - - - Створення раднаргоспів(ради народного господарства)
      - Передача повноважень від центральних органів до місцевих
      - Спеціалізація підприємств
      - Акцент на використанні місцевих ресурсів і робочої сили для розвитку регіональної економіки.
    - - Децентралізація управління
      - Раднаргоспи могли зосереджуватися на певних галузях, що дозволяло підвищити ефективність виробництва.
      - Залучення місцевих ресурсів
      - Локальні керівники ставали більш відповідальними за результати діяльності.
    - - Різний рівень розвитку раднаргоспів
      - Бюрократія
      - Місцеві органи могли стикатися з дефіцитом фінансів і ресурсів
      - Нерідко виникали конфлікти інтересів між різними раднаргоспами
  - - - У структурі ВПК основну увагу приділяли розвиткові підприємств і промислово-наукових комплексів, які забезпечували конструкторське розроблення і серійне виготовлення ядерної зброї та способів її доставки
      - Гонка озброєнь спричинила істотне прискорення розвитку ВПК
      - керівництво країни найбільше опікувалося розвитком базових галузей промисловості, якими вважали металургію та пов'язані з нею видобуток вугілля і руд, електроенергетику, машинобудування.
      - Найбільш резонансною економічною реформою М. Хрущова була децентралізація управління промисловістю
      - відмовився від попередньої практики, коли кожне велике підприємство було підпорядковане москві, де зосереджувалися галузеві центри управління – міністерства
      - Було визнано за потрібне ліквідувати більшість галузевих міністерств і організувати замість них територіальні ради народного господарства - раднаргоспи (РНГ)
        
        Незабаром Верховна Рада СРСР ухвалила закон про ліквідацію 10 загальносоюзних і 15 союзно-республіканських міністерств. Замість них було створено раднаргоспи, у тому числі 11 в Україні
      - У відання українських раднаргоспів перейшло 2,8 тис. підприємств, які виробляли більшість промислової продукції республіки
      - Місцева політична еліта вперше після 1920-х рр. отримала можливість контролювати економічний потенціал, за що була вдячна ініціатору реформи
      - У металургійній промисловості були збудовані унікальні за розмірами доменні печі й мартени
      - Прискорено розбудовували Криворізький залізорудний басейн
      - Провідною для України залишалася кам'яновугільна промисловість
      - Традиційний для України газо- і нафтовидобуток перемістився із західних областей на Лівобережжя
      - Було побудовано потужні теплові електростанції
      - За видобутком залізної руди Україна по- сідала друге місце у світі після США, а за видобутком марганцевої руди (4,7 млн тонн у 1965 р.) впевнено утримувала перше місце
      - Розвиток машинобудування
- - - - «враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські зв'язки між Кримською областю і Українською РСР».
      - Пропагандиський характер події
      - Моральна відповідальність за депортацію кримських татар
      - Перекладення соціально-економічних проблем Криму на УРСР
    - - 19 лютого 1954 р. — указ Президії Верховної Ради СРСР на честь 300-річчя возз'єднання України з р*сією(Переяславської угоди) «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР»
      - ПРОПАГАНДА
        
        ЦК КПРС обнародував тринадцять «тез», у яких доводилася непохитність «вічного союзу» українців з росіянами
        
        Як зазначалося, акт є «свідченням дружби російського народу».
      - кримський «подарунок» був не таким доброчинним актом, як спочатку здавалося. Приєднання Криму переклало на Україну ряд економічних і політичних проблем. У результаті війни і депортації татар у регіоні панував економічний хаос
      - Росіяни (860 тис. осіб) чинили опір будь- яким спробам українізувати життя області
      - в УРСР стала більш помітнішою присутність росіян, що сприяло подальшій Русифікації України
      - Завершення формування сучасних кордонів України
      - З метою заселення Криму проект передбачає додаткове переселення до Кримської області в 1954-1958 рр. 17,8 тис. сімей колгоспників.
      - Передбачено роботи з будівництва оздоровниць і благоустрою курортів з таким розрахунком, щоб у найближчі 3-4 роки довести кількість санаторних ліжок до 33,3 тис. з обслуговуванням 400 тис. осіб на рік
- - - - недоліки
        
        був втрачений час та ресурси на посилення розвитку
        
        щоб запобігти голоду уряд почав закупляти продукти, внаслідок цього продуктова залежність СРСР від капіталістичних країн з високою культурою аграрного виробництва: США, Канади, Аргентини та інших.
        
        ефект від освоєння цілини був короткотривалим
        
        зміст
        
        Освоєння цілини (1956р.) — комплекс заходів по ліквідації відставання сільського господарства і збільшенню виробництва зерна в СРСР, шляхом збільшення посівних площ за рахунок введення у використання цілинних земельних ресурсів в Казахстані, Поволжі, Уралі, Сибіру
        
        переваги
        
        створення нових технологій
        
        1956р. - одержано найбільший урожай
        
        передумови
        
        падіння ефективності сільського господарства
        
        розширення території СРСР в результаті завоювань у західній Україні, західній Білорусі, в Прибалтиці тощо
        
        неефективну модель сільськогосподарського виробництва в колгоспах та радгоспах
        
        зростання темпів збільшення населення в республіках СРСР
    - - переваги
        
        Будувалися величезні відгодівельні комплекси.
        
        Інтенсифікація виробництва, намагання збільшити кількість продукції.
        
        Масштабне виробництво дозволяло концентрувати ресурси та механізувати процеси, що повинно було підвищити ефективність виробництва.
      - зміст
        
        Метою реформи було значне збільшення виробництва м'яса та інших продуктів тваринництва для обгону капіталістичних країн
      - недоліки
        
        Застосування нових методів годування, наприклад, кукурудзою, призвело до нових труднощів, що підривали плани. (Кукурудзяна кампанія, запущена М. Хрущовим, мала серйозні недоліки. У багатьох регіонах СРСР клімат та ґрунти не підходили для вирощування кукурудзи, що призвело до низької врожайності і зниження ефективності цього методу).
        
        Ветеринарне обслуговування стало викликом, оскільки централізовані ферми потребували кращої організації медичного догляду за худобою.
    - - переваги
        
        Спроба призвичаїти українських селян до вирощування кукурудзи увінчалася помірним успіхом
        
        У 1961 р. колгоспи і радгоспи республіки виділили 3 млн га найкращих земель для «цариці полів». Оскільки хімічна промисловість стала виробляти в той період більше мінеральних добрив, було зібрано непоганий урожай
      - недоліки
        
        під час неврожаю (наприклад, у 1963 р.) збільшення частки кукурудзи в посівах призводило до того, що худобу, як завжди, переводили на солому, а людей почали привчати до специфічного смаку хліба з великою домішкою кукурудзяного борошна.
        
        «Кукурудзяна епопея» з усією переконливістю засвідчила, що аграрна політика державного керівництва в добу Хрущова не мала нічого спільного з інтересами селян
        
        кукурудзяна кампанія не дала очікуваного результату.
        
        Досягти такої врожайності, як в США, 70-150 ц/га не вдалося
        
        Натомість в багатьох районах невиправдано величезні посіви кукурудзи призвели до порушення сівозміни, структури ґрунтів, зниження врожайності зернових тощо.
      - зміст
        
        Хрущов вимагав розширення посівів кукурудзи навіть у регіонах, зовсім не придатних для вирощування цієї культури за кліматичними умовами. Наполегливий у цій справі Хрущов дістав прізвисько Микита-кукурудзник.
        
        Лютневий 1955 р. Пленум ЦК КПУ прийняв рішення про збільшення площ посівів кукурудзи понад 5 млн га земель (1953 р. посіви кукурудзи займали майже 2,2 млн га).
      - Під час візиту до США М. Хрущов побачив, як широко американські фермери використовують кукурудзу, особливо для відгодівлі худоби
- - - - КТМ «Сучасник» відіграв ключову роль у громадсько-політичному й культурному житті Києва, став уособленням шістдесятництва
        
        «Сучасник» мав п'ять секцій: кіно, театру, письменницьку, художню і музичну. Невдовзі він став популярним місцем зустрічі молоді
        
        Театральна секція ставила напівзаборонені п'єси М. Куліша і Б. Брехта. Художники влаштовували виставки, які одразу заборонялися, завдяки чому мали сенсаційний успіх. Літературно-художні вечори, присвячені Л. Курбасу і М. Кулішу, І. Франку і Лесі Українці, вечір пам'яті Василя Симоненка, який помер у 1963 р., виходили за межі культурництва і були важливими громадськими подіями, у яких уже відчувалося відверте протистояння режиму
        
        Діяльність клубу дедалі більше набувала громадського і соціального звучання
        
        Комісія у складі А. Горської, В. Симоненка і Л. Танюка відвідала Биківнянський ліс поблизу Києва, щоб перевірити відомості про поховання жертв сталінських масових репресій 1937-1938 рр
        
        У меморандумі до міськради вони висунули вимогу спорудити пам'ятник жертвам репресій. Відтоді почалися цькування, зокрема А. Горської і В. Симоненка.
        
        За київським зразком клуби творчої молоді виникали і в інших містах: Дніпропетровську, Львові, Одесі, Черкасах. Львівський клуб «Пролісок» став своєрідним форпостом шістдесятників Західної України
  - - - «це той, хто незгідний із офіційною ідеологією, не погоджується із діями офіційної влади... В нашому понятті дисиденти - це були ті люди, які в тій чи іншій мірі виступили проти марксистсько-ленінської ідеології, проти внутрішньої чи зовнішньої політики Радянського Союзу - тобто ті люди, які стали на захист прав людини, прав нації»
      - громадяни СРСР, які у 1960-х — на початку 1980-х років відкрито піддавали сумніву й критикували офіційну комуністичну ідеологію та політику.
    - - Новий етап опозиційного руху, який розпочався з кінця 1950-х рр., нази-вають дисидентським. З огляду на лібералізацію режиму борці за незалежність України відмовилися від боротьби зі зброєю в руках, щоб зосередитися на пропагандистській роботі і цілком відкрито заявляти органам влади і суспільству про незгоду з політичною лінією панівної партії
      - Перша дисидентська організація
        
        Левко Лук'яненко
        
        ств. Українську робітничо-селянську спілку (УРСС)
        
        Організація мусила діяти ненасильницькими, за можливості легальними методами, ставлячи за мету досягнення незалежності України
      - Реалістичний робітничий гурток, демократів (Донбас, 1956)(Є. Доніченко)
        
        МЕТА
        
        Демократизація СРСР
        
        Створення багатопартійної системи
        
        Вільні вибори
        
        Передання землі селянам
        
        Рукописний часопис «Свободное слово»
      - Група «Об'єднання» (Львів, 1956)
        (В. Леонюк, Я. Гасюк,
        Б. Христинич)
        
        МЕТА
        
        Незалежність
        
        Поширення листівок
      - Український національний комітет (Львів, бл. 1960) (Б. Грицина, І. Коваль)
        
        МЕТА
        
        Незалежність України
        
        Ліквідація колгоспів
        
        Виселення за межі України інших націй
        
        Демократичні свободи
        
        Поширення листівок, самвидаву; у майбутньому - організація збройної боротьби
      - Українська робітничо-селянська спілка (УРСС, Львівщина, 1959) (Б. Грицина, І. Коваль)
        
        МЕТА
        
        Незалежна Україна з радянським ладом і соціалістичної економікою
        
        Поширення листівок, агітація
      - Український національний фронт (Львів, Івано-Франківськ, 1964) (Д. Квецько)
        
        МЕТА
        
        Незалежність України шляхом проведення референдуму
        
        У боротьбі з Москвою слід об'єднати національні рухи всієї Східної Європи
        
        Рукописний журнал «Воля і Батьківщина»
        
        Звернення до ХХIII з'їзду КПРС; поширення
    - - Сприяли розхитуванню радянської політичної системи
      - Продовжили традиції національно-визвольної боротьби
      - Виховували у своїх лавах багатьох відданих до кінця рідній землі і своєму народові справжніх патріотів України
      - Поширювали та утверджували у народі демократичні ідеали
      - Стали реальною моральною й ідеологічною загрозою радянській системі
      - Українські проблеми було виведено на міжнародний рівень
      - Виникали ідеї створення власної незалежної держави
      - Значний внесок дисидентів у розвиток української культури і науки
      - Із середовища дисидентів вийшла значна частина політиків незалежної України
      - Отриманий досвід вніс важливі доробки в період здобуття незалежності України
- - - - Збільшення фінансування: Витрати на освіту в СРСР досягли 10%
      - Впровадження обов'язкової восьмирічної освіти та збільшення тривалості навчання в середній школі до 11 років.
      - Запровадження викладання теоретичних і практичних знань із найпоширеніших професій
      - Співпраця шкіл з підприємствами: Укладання договорів між школами та підприємствами(практична підготовка)
    - - Русифікація освіти: Зменшувалася кількість українських шкіл, а російські школи розширювалися
      - Скорочення фінансування: незважаючи на першочерговий вклад у освіту, у першій половині 1960-х років він почав скорочуватися.
      - Відсутність обговорення важливих питань: дані про співвідношення українських і російських шкіл стали державною таємницею.(Закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і подальший розвиток системи народної освіти в СРСР»)
      - Тиск на національні мови: Положення про право батьків обирати мову навчання викликало обурення в багатьох союзних республіках, оскільки підривало статус титульних націй.
      - Суперечливість реформ: фактично проведені реформи не несли позитивних змін, як хотіла радянська влада
      - Влада активно приховувала масштаби русифіккції
  - - - У жовтні 1957 р. СРСР запустив перший штучний супутник Землі
      - 12 квітня 1961 р. Юрій Гагарін здійснив перший політ у космос
      - В Інституті фізики в 1960 р. став до ладу ядерний реактор
      - У складі Фізико-технічного інституту (Харків) у 1956 р. було створено відділ термоядерних реакцій і лабораторію з радіоастрономії, у яких велися дослідження на світовому рівні.
      - З 1957 р. на ділянці в 140 га в Чугуївському районі почалося спорудження найбільшого у світі радіотелескопа
      - У 1960 р. від ФТІ відокремився Інститут низьких температур. Його створювали як наукову установу нового типу, у якій ідею втілювали аж до стадії промислової технології
      - У середині 1950-х рр. під керівництвом Миколи Амосова почалося теоретичне розроблення і впровадження в практику нових методів хірургічного лікування серцевих захворювань
      - Нова атмосфера, яка запанувала в країні, сприятливо позначилася на розвиткові гуманітарних наук
    - - Якщо в усьому світі здобутки науково-технічної революції дедалі більше змінювали життя людей, то в СРСР вони помітно впливали тільки на технічний рівень галузей ВПК.
      - Проте в суспільних науках лібералізація була доволі умовною
      - За академічними установами ретельно стежили працівники центрального партійного апарату
      - Влада стежила, щоб суспільствознавці не торкалися заборонених тем.
  - - - Відродження національної свідомості: (Письменники здобули певну свободу для висловлювання власних думок)
      - Розквіт творчості: З'явилося багато нових талантів
      - Поглиблення тематики: Література охопила ширший спектр тем
      - Повернення заборонених авторів: Були перевидані твори письменників, які зазнали репресій за радянської влади.
      - Утвердження нових принципів: Літератори прагнули звільнитися від схематизму соціалістичного реалізму.
      - Критика сталінізму: Письменники викривали тоталітаризм, культ особистості, репресії.
    - - Цензура: цензура все ще залишалася потужним інструментом, обмежуючи свободу творчості.
      - Тиск ідеології: Багато письменників зазнавали тиску з боку партійних функціонерів, які намагалися зберегти контроль над літературним процесом.
      - Переслідування дисидентів: Творча молодь, яка виступала з критикою радянської системи, зазнавала репресій.
      - Короткочасність періоду: "Відлига" була відносно коротким періодом, і вже наприкінці 1960-х років почалася нова хвиля ідеологічних чисток.
  - - - Видатні композитори, такі як С. Людкевич, Г. Майборода та А. Штогаренко, досягли великих успіхів і піднесли українську оперу..
      - Постанова ЦК КПРС 1958 р скасувала звинувачення в «політичних помилках» для композиторів, зокрема В. Мураделі, К. Данькевича, і Г. Жуковського, що сприяло творчій свободі.
      - Екранізація «За двома зайцями» Старицького, здобула популярність, хоча оригінальну українську версію переозвучили російською для прокату.
      - У 1958 році українські кінотеатри мали аудиторію у 656 млн глядачів; випускали 15-20 нових фільмів щорічно, що показує масову популярність кіно.
      - Поширення здобути роботи таланових українських митців — М. Божія, М. Дерегуса, О. Шовкуненка, Т. Яблонської, які залишили значний спадок у живописі, збагачуючи національну культуру.
    - - Постанова 1958 р. ЦК Компартії водночас наголосила на боротьбі з «новаторством» у мистецтві, обмежуючи творчий розвиток і впровадження нових стилів.
      - У 1960-х роках кількість стаціонарних театрів в Україні скоротилася до 60, що обмежувало доступ до театрального мистецтва.
      - Продовжувався суворий нагляд за митцями; авангардистів і тих, хто прославляв українську визвольну боротьбу, переслідували.
      - Більшість фільмів дублювали російську, що зменшувало українську культурну ідентичність у кіноіндустрії.