Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Повсякденне життя в повоєнний період - Coggle Diagram
Повсякденне життя в повоєнний період
робітники( особливості,проблеми)
Особливості
Більшість робітників — це приїжджі, часто мобілізовані або насильно привезені з різних регіонів, зокрема із сільської місцевості.
Проблеми
Заробітна плата була недостатньою для забезпечення базових потреб, особливо з огляду на високі ціни на продукти та товари.
Робітники змушені проживати в гуртожитках, бараках або навіть землянках.
Доступ до якісних продуктів був обмежений, їжа часто була неякісною, а забезпечення харчуванням здійснювалося через карткову систему, що призводило до постійного голоду.
Виданий спецодяг швидко зношувався, а новий отримували рідко
Медична допомога була обмеженою та недоступною для багатьох, а робітники часто не могли отримати лікарняні через бюрократію та корупцію.
Праця була виснажливою, небезпечною та часто призводила до травм або професійних захворювань через погані умови безпеки та недостатнє технічне обладнання.
Постійний брак ресурсів, важка праця та жорстокий контроль з боку держави, які призводили до виснаження, відчаю та зневіри серед робітників.
Робітники були закріплені за підприємствами, що унеможливлювало зміну місця роботи, а за прогули чи запізнення передбачалися жорсткі покарання, включаючи в'язницю.
селяни
В найкращому випадку люди отримували по 100-300г хліба на трудодень, але у бідніших колгоспах - 90% селян не мали й крихти хлібу на трудодень
Тяжка робота на полі лягала на людей, був брак тяглової сили, а техніка була застарілою і ненадійною
Правління колгоспу говорило, що
колгосп лишився ще винен державі
, бо
не перевиконав плану
, а колгоспники можуть прожити з присадибної землі
Норма трудоднів :
на чоловіка 250
трудоднів, а
на жінку - 200
За те, що колгоспник не виробить норми трудоднів, його вивозять з цілою родиною
За те, що колгоспник не піде на роботу один день, відраховують у нього 5 трудоднів
Колгоспники мали 60-80 соток присадибної землі
Садили плодові дерева, мали худобу
До робіт залучали старшокласників
Старі довоєнні хати під стріхою нещадно протікали, осувалися
Матеріали для будівництва були дорогими та дефіцитними
Поняття "
діставання
"
Сільське начальство мало пільги
Осінньо-зимовий одяг був однаковим
У раціоні харчування селянської родини переважала борошняна та молочна їжа
М'яса і риби споживали мало
городяни
Для того, щоб послабити напругу з продовольством - роздавали землю під городи( продукти зберігали в льохах)
Розширився асортимент продуктів на прилавках( кондитерські вироби, ковбаси тощо)
Відсутність їдальні та буфету в школі
Про збирання грошей з батьків на ремонт, прибирання, якісь там подарунки вчителям і не йшлося.
Популярності набуло гумове взуття
Конкурували комісійні магазини(через великий попит)
На прикладі Одеси
Поповнення товарів у комісійних магазинах
Транспорти організовані слабо(декілька трамвайних ліній)
Велика к-ть крамниць
Вибір у закладах харчування не великий
У бібліотеках повно комуністічної літератури
Хліб на смак дуже поганий, чорний, клейкий, вимішаний з кукурудзою
У передмісті ситуація була гірша(
Там люди одягнені в лахміття, житла їх мають враження звірячих нір, діти обдерті, валяються в грязі, як безроги. Живе тут, очевидно, міське робітництво.)
Городяни жили краще у порівнянні з робітниками та колгоспниками
Розмовною мовою в місті є російська мова
По-українськи говорять колгоспники
Але все одно стараються якомога швидше перейти на мову “найкультурнішої нації”»