Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Київська Русь - Coggle Diagram
Київська Русь
Культура Київської Русі
Загальні
риси
Формування давньоруської культури під впливом візантійських традицій, взаємодія із західноєвропейською та азіатською культурами.
Великий вплив християнства на духовну й матеріальну культуру держави.
Збереження язичницьких традицій
Освіта і наукові знання
Запровадження писемності (глаголиця та кирилиця).
Відкриття шкіл (перші започатковані за князя Володимира) при церквах і монастирях, у тому числі і для дівчат.
Створення бібліотеки при Софійському соборі.
Отримання початкових географічних знань.
Зародження історичних знань, започаткування та розвиток літописання (найвідоміші літописи — «Повість минулих літ», Київський літопис).
Становлення медичних знань (перші лікарі — Агапіт, Даміан, що були ченцями Печерського монастиря)
Архітектура і живопис
Розвиток містобудування (могутні фортифікаційні споруди, розбудова дворів князів і бояр — «гридниці світлі» й «тереми злотоверхі»).
Розквіт дерев’яної та кам’яної архітектури (Десятинна церква, Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, Спаський собор у Чернігові, Михайлівський собор у Переяславі); руський літопис XI ст. налічує 700 церков на Русі.
Розвиток монументального живопису (фрески, мозаїка), іконопису, книжкової мініатюри
Література
Розвиток усної народної творчості (казки, легенди, билини, думи, пісні, прислів’я тощо).
Розвиток художньої літератури (Остромирове Євангеліє, «Ізборник», «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім»), Паломницька література
Поширення перекладів, зокрема візантійських хронік та античної літератури, літератури Індії та Близького Сходу тощо
Музика й театр
Музика: церковна (виконувалася в храмах церковними музикантами та співаками), світська (мала розважальний чи побутовий характер) і військова (супроводжувала князівські дружини у походах і під час битв).
Творчість давньоруських музикантів та акторів (співаки, скоморохи, акробати, фокусники, жонглери), які переходили з міста до міста, виконували музичні твори, ставили спектаклі.
Зображення музикантів, акробатів, ряджених на фресках Софії Київської.
Найпопулярніші музичні інструменти — труби, флейти, гуслі, дудки, барабани тощо
1015 р., 26 листопада -1018 р., 14 серпня — правління у Києві князя Ярослава.
1017-1037 рр. — спорудження Софійського собору
укріплень навколо «міста Ярослава»
будівництво Золотих воріт у Києві
1018 р., липень — поразка Ярослава від військ Святополка та його союзників-поляків на р. Західний Буг поблизу м. Волинь.
1018 р., 14 серпня — вступ у Київ військ Святополка
1031 р. — спільний похід братів Ярослава і Мстислава проти Польщі. Повернення Київській державі «Червенських міст».
1031-1036 р. — спорудження у Чернігові на замовлення князя Мстислава Спасо-Преображенського собору.
1036 р. — смерть князя Мстислава Володимировича
1037 р. — заснування при Софійському соборі в Києві першої бібліотеки на Русі
1037-1050 рр. — орієнтовний період написання урочистої проповіді «Слово про закон і благодать» священиком, згодом митрополитом, Іларіоном.
1 more item...
Ярослав став єдиновладним правителем Київської Русі.
Розгром дружинами Ярослава Мудрого печенігів під Києвом
. Укладання на Русі першого юридичного кодексу — «Правди Ярослава»
:
882—912 pp. — князювання Олега
907, 911 pp. — походи Олега на Константинополь. Укладання договорів Русі з Візантією.
912—945 pp. — князювання Ігоря.
941, 944 pp. — походи Ігоря на Візантію. Договори Русі з Візантією.
945 р. — виступ деревлян проти київського князя. Смерть Ігоря.
945—964 pp. — регентство княгині Ольги.
957 р. — подорож Ольги до Константинополя
964 р. — початок князювання Святослава (до 972 р.).
964-965 рр. — успішні походи князя Святослава проти волзьких болгар і Хозарського каганату.
967-968 рр. — перший Балканський похід Святослава.
969-971 рр. — другий Балканський похід князя Святослава на Дунайську Болгарію.
Підписання під Доростолом у липні 971 р. не дуже вигідного для Русі договору
972 р., березень — загибель Святослава у бою з печенігами біля Дніпрових порогів.
:
972 р., березень — 978 р., 11 червня — правління у Києві Ярополка Святославича.
1097 р. — з'їзд князів у Любечі
1113—1125 pp. — князювання Володимира Мономаха в Києві.
1153—1187 pp. — князювання Ярослава Володимировича (Осмомисла) в Галицькій землі.
1185 р. — створення "Слова о полку Ігоревім".
1154—1157 pp. — князювання в Києві Юрія Довгорукого.
1169 p.- володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський зруйнував Київ
1187 p. - перша згадка назви Україна в Київському літописі
1199—1205 pp. - князювання Романа Мстиславовича
3 more items...
Соціальний устрій
Вільне населення
Привілейовані
Князі: їхній титул успадковувався; були найбільшими землевласниками.
Бояри: формувалися з родоплемінної знаті та дружинників; отримували від князя землю за службу. Поділялися на великих (воєводи, тисяцькі) і малих (соцькі, десяцькі).
Дружинники: професійні воїни, що обіймали й урядові посади. Отримували за службу грошову винагороду та земельні наділи.
Духівництво: найосвіченіша верства, впливало на духовне й культурне життя. Поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, ігумени монастирів) і рядових (священики, ченці)
Непривілейовані
Ізгої: люди, що втрачали зв’язок зі звичним середовищем (князі без князівства, смерди без землі тощо), але охоронялися законом
Міщани: жителі міст, які займалися ремеслом, торгівлею. Виділялася міська заможна верхівка.
Селяни-смерди: вільні землероби, які мали власне господарство, землю та сплачували князеві данину.
Наймити: особисто вільні люди, що наймалися для певної роботи.
Залежне населення
Закупи: тимчасово залежні селяни, які брали позику («купу») у феодала та мали її відробити.
Рядовичі: тимчасово залежні селяни, які уклали з феодалом договір («ряд») на виконання певних робіт.
Челядь: раби-полонені.
Холопи: селяни, які розорилися та працювали в господарстві землевласника, фактично раби, але за добру службу могли бути відпущені на волю
978 р., 11 червня —-1015 р., 15 липня — князювання Володимира Святославича. Давньоруська держава стала найбільшою країною в Європі.
980р. — утвердження князя Володимира у Києві.
981р. — князь Володимир повернув західні території Київській державі («Червенські міста» — Белз, Волинь, Перемишль, Червень).
988- 989 рр. — похід руських військ на Херсонес
989-996 рр. — спорудження Десятинної церкви (церкви Богородиці) в Києві
988 p. — офіційне запровадження християнства на Русі.
990-ті рр. — початок давньоруської монетної чеканки.
1015 р., 15 липня — смерть Володимира Великого.
Убивство його синів Бориса , Гліба, Святослава
1 more item...
Офіційне запровадження князем Володимиром християнства на Русі.
Одруження Володимира з візантійською царівною Анною
Намагання увійти в коло європейських народів
Перша згадка про школи в Київській державі (988 р.).
Економічний розвиток
Процес становлення феодальних відносин (формується система приватного землеволодіння)
Галузі господарства
Розвиток ремесла, концентрація ремісників у «градах» (існувало близько 80 видів ремесел; найпоширеніші — чорна металургія, залізоробне, гончарне, ювелірне, ткацьке, деревообробне)
Ремесла
Активізація обміну й торгівлі (територією Русі проходили міжнародні торговельні шляхи — грецький, шовковий, залозний, соляний; у XII—XIII ст. активізується внутрішня торгівля між князівствами)
Торгівля
Провідна галузь економіки — сільське господарство (землеробство, приселищне скотарство, садівництво, городництво).
Допоміжні галузі — бджільництво, мисливство, рибальство
