Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
ХРОНОЛОГІЯ ВІДНОСИН НАТО І УКРАЇНИ - Coggle Diagram
ХРОНОЛОГІЯ ВІДНОСИН НАТО І УКРАЇНИ
1991 р. – Україна здобула незалежність після розпаду СРСР. Відразу після цього країна почала формувати відносини із західними організаціями, включаючи НАТО.
Україна приєдналася до програми Північноатлантичної ради співробітництва (NACC), яка пізніше була перетворена на Раду євроатлантичного партнерства.
1994 р. – Україна першою серед країн пострадянського простору приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру" (PfP).
Мета програми – сприяти співпраці між НАТО та країнами-партнерами в питаннях безпеки, військових навчань та реформування збройних сил.
1997 р. – Підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО.
Був створений Спільний комітет Україна-НАТО, що координує спільні дії та співпрацю.
Хартія закріплює наміри України щодо співпраці з НАТО у сферах безпеки, реформування оборони та консультацій.
2002 р. – На Празькому саміті НАТО Україна оголосила про свій намір стати членом НАТО
Запуск Плану дій Україна – НАТО, що став основою для поглиблення співпраці.
Почалася активна співпраця в реформуванні оборонного сектору та підготовці України до можливого вступу до Альянсу.
2004 р. – Помаранчева революція в Україні.
Після цього українсько-натівські відносини активізувалися, а Київ почав системно працювати над відповідністю стандартам НАТО.
Прийшовши до влади, президент Віктор Ющенко задекларував курс на євроатлантичну інтеграцію, що включало тісніші відносини з НАТО.
2008 р. – На Бухарестському саміті НАТО Україна (разом із Грузією) висловила бажання приєднатися до ПДЧ (Плану дій щодо членства в НАТО).
Хоча Україні не було надано ПДЧ, Альянс задекларував, що "Україна та Грузія стануть членами НАТО" у майбутньому.
Це стало важливим символічним кроком у розвитку відносин.
2010 р. – Президент Віктор Янукович ухвалив закон про позаблоковий статус України, що призупинило рух до НАТО.
Співпраця з Альянсом продовжувалася, але курс на вступ був тимчасово відкладений.
2014 р. – Після Революції Гідності, анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, Україна знову активізувала курс на НАТО.
Розпочалася інтенсивна військова допомога з боку НАТО, включаючи тренування українських військових і реформування оборонного сектору.
Україна скасувала свій позаблоковий статус, відновивши курс на євроатлантичну інтеграцію.
2017 р. – Закріплення курсу на НАТО в законодавстві України.
Верховна Рада прийняла зміни до законодавства, де офіційно закріпила інтеграцію в НАТО як стратегічну мету країни.
2019 р. – Внесення до Конституції України поправок, які визначили вступ до НАТО як стратегічну мету держави.
Це стало важливим кроком у поглибленні відносин з Альянсом та гарантувало незворотність курсу на євроатлантичну інтеграцію.
2020 р. – Україна отримала статус Партнера НАТО з розширеними можливостями (EOP).
Це спеціальний статус для ключових партнерів Альянсу, який дозволяє поглиблену співпрацю в безпековій сфері, обмін інформацією та участь у навчаннях НАТО.
2022 р. – Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого, співпраця між Україною та НАТО значно поглибилася.
У вересні 2022 року Україна подала заявку на прискорений вступ до НАТО.
НАТО посилило військову допомогу Україні, зокрема постачання озброєння та обладнання, а також тренування українських військових.
2023 р. – На Вільнюському саміті НАТО Україна отримала значну підтримку від країн Альянсу, але конкретна дата вступу не була визначена.
1 more item...