історія компьютерної техніки

Комп'ютерна техніка — пристрої та системи пристроїв, що є компонентами комп'ютера, а також самі комп'ютери та обладнання, яке працює спільно з комп'ютерами (периферійні пристрої) і забезпечує деяку додаткову функціональність (друк або сканування документів, доступ до мережі, захист від збоїв живлення тощо).

image

За версією професіоналів, до топ-5 найкращих брендів комплектуючих для ПК входять: Intel, AMD, Nvidia, Corsair, Samsung.

images_013

Що входить в комп'ютерну техніку?

Комп'ютерна техніка

Комп'ютери

Серверне обладнання

Монітори

Клавіатури та комплекти

Миші та трекболи

Ігрові поверхні та килимки для мишок

Веб-камери

Зовнішні накопичувачі даних

диски

images_002

images_041

images_020

images_016

Яка компанія є найбільшим виробником комп ютерів у світі?

images_078

Intel

Intel Corporation — найбільша у світі компанія-виробник напівпровідникових елементів та пристроїв, найбільш знана як розробник та виробник x86-серії мікропроцесорів, процесорів для IBM-сумісних персональних комп'ютерів.

Заснована у 1968 році як Integrated Electronics (англ.

компьютери це легко

images_029

Який самий перший комп'ютер в світі?
15лютого 1946 року було офіційно оголошено про створення першого в світі реально працюючого комп'ютера ENIAC. ENIAC (англ. Electronic Numerical Integrator and Computer) — перший у світі програмований комп'ютер, створений у 40-х роках 20-го століття в США.17 лют. 2023 р.

Комп'ю́тер (від англ. computer — обчислювач), обчи́слювальна маши́на — програмно-керований пристрій для обробки інформації шляхом маніпулювання даними, поданими у числовому вигляді. За своєю будовою обчислювальна машина може бути механічним або немеханічним (електронним чи на інших засадах) пристроєм, призначеним для проведення обчислень, які можуть відбуватися дискретно або безперервно. Фізично комп'ютер може функціонувати за рахунок переміщення будь-яких механічних частин, руху електронів, фотонів або використання ефектів будь-яких інших фізичних явищ.

У вужчому значенні «комп'ютер» — це електронний пристрій з можливістю програмування, який здійснює обчислення за заздалегідь визначеним алгоритмом, оскільки з другої половини ХХ ст. практично всі комп'ютери створені з використанням електронних пристроїв як функціональних елементів.


Перші комп'ютери були призначені лише для виконання обчислень, але на сьогодні комп'ютери використовують у промисловості та техніці як системи керування — вони є невід'ємною частиною складної побутової техніки (телевізори, пральні машини, мікрохвильові печі, телефони), промислових роботів, АСУ, електронних систем для транспортних засобів.

Сучасний комп’ютер складається з центрального процесора, який відповідає за обробку інформації, та пристрою пам’яті на основі напівпровідникових мікросхем, в якому інформація зберігається. Результат виконаної роботи може бути поданий користувачеві за допомогою різних пристроїв виведення інформації: у вигляді візуального зображення на екрані монітора, роздрукований на папері за допомогою принтера, відтворений у звуковій формі або іншим доступним способом. Пристрої введення (клавіатури, миші, джойстики тощо) дають змогу отримувати інформацію із зовнішніх джерел

Для більшості сучасних комп'ютерів алгоритм і дані, необхідні для його роботи, подають у вигляді електричних сигналів, які зберігаються у пам'яті комп'ютера у двійковій формі, дії щодо обробки інформації зводяться до застосування алгебри логіки до цих числових значень. Оскільки практично вся математика може бути зведена до виконання булевих операцій, електронний комп'ютер може бути застосовний для вирішення більшості математичних задач і завдань з обробки інформації, які можуть бути зведені до математичних операцій. Водночас виявлено, що комп'ютери можуть вирішити не будь-яку математичну задачу — вперше завдання, які не можуть бути вирішені за допомогою комп'ютерів, були описані англійським математиком Аланом Тюрінгом.

1.1 Ручні і механічні засоби обчислень раннього періоду




Одним з перших пристроїв (V-IV ст. до н.е.), що полегшують обчислення, можна вважати спеціальну дошку, названу згодом абак (рис. 1.1). Обчислення на ній проводилися переміщенням кісток або камінчиків в поглибленнях дощок з бронзи, каменю, слонової кістки тощо. В Греції абак існував вже в V ст. до н.е., у японців він називався «серобаян», у китайців - «суанпан». В Древній Русі для рахунків застосовувався пристрій, схожий на абак, - «російський щот». У XVII ст. цей прилад знайшов вид звичних російських рахунків.

images_025

images_086

images_009

images_017

click to edit

ковтун маргарити 8в