Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Україна в повоєнний період 1945-1950рр. - Coggle Diagram

- - - - Депортація всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.
      - Придушення українського національного руху та ліквідації УПА
    - - Виселено понад 150тис.українців
      - переселено 14 тисяч поляків на територію Польщі
      - Територія Закерзоння перетворилась на етнічно однорідну
      - Створено концтабір у Явожно(для непокірних українців), ув'язнено 4000 українців
        
        загинуло 300 в'язнів
    - - Операція «Вісла» розпочалася 28 квітня 1947 року
    - - Асиміляція та денаціоналізація українців через їх виселення та розпорошення.
      - Страх польської влади щодо можливих територіальних претензій СРСР.
      - Ліквідація українського збройного підпілля (УПА) на Закерзонні, що передбачало й позбавлення УПА можливості забезпечувати себе продуктами, поповнювати свої лави тощо
    - - Ліквідування УПА та її підтримки з боку українського населення
- - - - 21-26 жовтня 1947 р
    - - Боротьба проти національно-визвольного руху
      - "розбавлення" населення
      - Бажання нейтралізувати УПА
    - - Виселенню підлягали «родини учасників банд ОУН, пособники учасникам ОУН та члени їхніх родин, куркулі-націоналісти та їхні родини»
    - - мета - знищення соціальної бази українського визвольного руху, тепер уже з теренів УРСР
      - Одна з наймасовіших каральних акцій сталінського режиму
      - До регіону депортації входили Волинська, Дрогобицька, Станіславська, Львівська, Ровенська, Тернопільська й Чернівецька області. Вихідці із західних областей направлялися за тисячі кілометрів від України на спецпоселення в Казахську РСР, Красноярський край, Іркутську, Омську, Читинську та інші
    - - Із західних областей України було депортовано понад 77 тис. українців (близько 26 тис. сімей)
- - - - включення західноукраїнських земель до єдиного загальносоюзного промислового комплексу
      - модернізація промисловості на засадах, що мали відповідати рівню розвитку СРСР
      - освоєння місцевих природних ресурсів в інтересах союзного центру
      - зміна соціальної структури населення відповідно до радянської тоталітарної моделі
    - - високі темпи промислового розвитку( із 4.7% до 12.6%)
      - зміни в традиційних галузях виробництва(лісова та нафтодобувна)
      - Створення металообробної, машинобудівної, приладобудівної, електролампової, інструментальної, хімічної галузі; були реконструйовані й розширені деревообробна, харчова, нафтодобувна, гірнича галузі
      - після того як розвиток краю було визнано важливим, сюди почали надсилати обладнання, що вивозили з Німеччини за репараціями
      - індустріалізація успадкувала традиційні недоліки радянської системи промисловості(перевага важкої промисловості, домінування кількісних показників, незавершеність технологічного циклу)
  - - - Радянізація західноукраїнських земель
      - Намір підірвати духовний опір західних українців
      - Смерть митрополита Андрія Шептицького (1 листопада 1944 р.), що полегшило план Сталіна
    - - Пропозиція злиття з російською православною церквою (РПЦ)
      - Арешт митрополита Йосипа Сліпого та єпископату УГКЦ (квітень 1945 р.)
      - Звинувачення у "ворожій діяльності проти УРСР, співпраці з німецько-фашистськими окупантами"
      - Проведення псевдособору у Львові (8-10 березня 1946 р.)
      - Ухвалення рішення про скасування Берестейської унії 1596 р
      - Підпорядкування УГКЦ юрисдикції РПЦ
    - - Засудження ієрархів УГКЦ до ув'язнення в таборах
      - Передача близько 3 тис. парафій УГКЦ під юрисдикцію РПЦ
      - Ліквідація УГКЦ та конфіскація церков та майна
      - Передача Мукачівської єпархії до юрисдикції РПЦ (1949 р.)
      - Посилення впливу РПЦ на західноукраїнських землях
- - - - вибори до Верховної Ради СРСР
- - - - СГ вважалося «самодостатнім» і в повоєнні роки майже не фінансувалося
      - держава висмоктувала із села все, що могла
      - влада підвищила податок на присадибний клапоть землі
        
        стало невигідно вирощувати городину, утримувати худобу, птицю. Щоб не платити податок, люди почали вирубувати плодові дерева.
      - Посуха і неврожай 1946 р.
      - Високі плани хлібозаготівель
      - Зменшення внаслідок війни посівних площ, занепад матеріально-технічної бази колгоспів, нестача спеціалістів та робочої сили, нестача техніки, важка праця лягала на плечі жінок
      - Зовнішньополітичні інтереси керівництва Радянського Союзу
    - - На кінець 1950 р. в Україні залишилося 19 295 колгоспів (у 1940 р. – 28 374)
      - Сільське господарство, яке вже було знесилене війною, зазнало ще більших проблем. Відсутність запасів продовольства, колективізація та жорстке вилучення хліба ще більше погіршили економічне становище села.
      - Радянська влада, як і в часи Голодомору 1932-1933 років,приховувала масштаби катастрофи, це виражалось репресіями до населення
      - Зміна демографії регіону
    - - М. Хрущов в лютому 1948 р. указі Президії Верховної Ради СРСР «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя» "метод батога і пряника"
      - За 1948-1950 pp. було винесено 12 тис. «громадських вироків». Було ухвалено також до 20 тис. попереджень із взяттям від порушників дисципліни письмового зобов'язання надалі сумлінно працювати в колгоспному виробництві.
      - 1млн людей загинули
- - - - Їх паплюжили в пресі та на різних зборах,
      - залякували, примушували каятися, принижено випрошувати прощення за «неймовірні помилки».
      - Це спричинило нагнітання істерії, закриття періодичних друкованих видань, заборону літературних та інших творів митців, які «завинили».
  - - - у літературі та театрі по суті зникло поняття мистецької школи;
        поглибилась ізоляція від надбань західної культури;
        остаточно щезла атмосфера творчої змагальності;
        літературна та театральна критика фактично перетворилася на засіб втримання митців у рамках офіційного "соціального замовлення";
        катастрофічно була обмежена свобода творчості.
    - - посилити культурно-ідеологічну ізоляцію країни, не тільки розколоти інтелігенцію, протиставити її іншим соціальним групам;розпалити шовіністичні та антисемітські настрої;відновити образ внутрішнього ворога, що у роки війни дещо відійшов у тінь
  - - - Лисенківщина — це період ідеологічного тиску на біологічну науку в СРСР, який тривав у 1930-50-х роках.
      - Основна ідея полягала в підтримці псевдонаукових теорій академіка Трохима Лисенка, який заперечував класичну генетику та еволюційні теорії Дарвіна.
      - Лисенко оголосив генетику «реакційною лженаукою», що призвело до цькування вчених, чиї погляди не відповідали офіційній ідеології.
    - - Зупинено розвиток генетики та інших перспективних напрямів науки, що призвело до значної відсталості СРСР у цих сферах.
      - Вчені, які підтримували класичну генетику, були піддані репресіям: звільнені з посад, позбавлені можливості займатися науковою діяльністю.
      - Під час «чисток» було знищено наукові програми та перспективні напрями досліджень у біології.
      - Репресії проти вчених призвели до деградації наукового середовища та спричинили нестачу кваліфікованих кадрів у біологічних науках.
    - - Усунуто академіка АН УРСР Миколу Гришка від керівництва сільськогосподарськими науками та позбавлено можливості займатися генетикою.
      - Звільнено завідувача кафедри дарвінізму Київського університету Сергія Гершензона.
- - - - впровадження обов'язкового семирічного навчання
      - створення 1300 шкіл на 400 тис. учнівських місць
      - Поряд з уславленими вишами (Київським, Харківським, Одеським університетами) почали діяти нові: Ужгородський державний університет, Чернівецький медичний інститут тощо
      - Ліквідація неписемності
      - Протягом перших повоєнних років було відновлено діяльність 160 вишів.
    - - Повоєнна система освіти фактично нічим не відрізнялася від довоєнної
      - заідеологізованість — перетворювала загальноосвітню школу на знаряддя контролю комуністичної партії над молодим поколінням
      - перевантаженість класів учнями, недостатня кваліфікація вчителів
      - Уся робота піонерської та комсомольської організацій спрямовувалася на виховання відданості Сталіну
    - - Не вистачало учителів, підручників, зошитів
      - на 1950 р. уже відродили довоєнну шкільну мережу
      - учні й у місті, і на селі настільки зголодніли та обносилися, що часто не могли відвідувати школу
      - за кошти населення багатьох дітей забезпечили одягом, взуттям, а в школах нерідко годували дітей сніданками
  - - - Прославляння радянської влади, перемогу у війні, відбудову країни, індустріалізацію та колективізацію
      - У творах висвітлювалися героїзм радянських воїнів, страждання народу та відбудова зруйнованих міст і сіл.
      - Ці твори часто мали пропагандистський характер.
      - Вимоги партії
    - - письменники, які після війни опинилися на еміграції в Європі чи Північній Америці
      - вільно висвітлювалися теми національної боротьби, культури, традицій та історії України.
    - - Іван Багряний
        
        — письменник української діаспори, що перебував у вигнанні, писав про боротьбу українського народу, національну ідентичність і трагедію війни.
      - Павло Тичина
      - Максим Рильський
      - Олександр Довженко
        
        видатний письменник і режисер, автор творів про війну та відбудову, зокрема «Україна в огні». Попри свою популярність, часто стикався з критикою влади.
      - поети, що в своїх творах відобразили радянські реалії повоєнної доби, працювали в межах офіційної ідеології
  - - - Центральна риса цього періоду — жорстка цензура, яка впливала на тематику фільмів та зображення героїв.
      - Більшість фільмів того часу зосереджувалася на темах війни, героїзму, соціалістичного будівництва та революційної боротьби.
      - Держава не лише контролювала виробництво фільмів, але й виступала основним спонсором і замовником, що позбавляло авторів творчої свободи.
      - Щорічно випускалося лише один-два фільми, що свідчить про загальні труднощі в кіновиробництві.
    - - Ігор Савченко - один із найбільш значущих українських кінорежисерів того періоду.
        
        Його фільм "Третій удар" (1948) був одним з найпопулярніших у післявоєнні роки. Це військово-історична стрічка, присвячена перемогам Червоної армії.
        
        "Тарас Шевченко" (1951) — це останній фільм Савченка, що розповідає про життя українського поета. Створення цієї стрічки зазнало значного впливу цензури, яка вимагала показати Шевченка як революціонера-демократа в контексті радянської ідеології.
      - Борис Барнет
        
        Його фільми "Подвиг розвідника" (1947) та "Щедре літо" (1950) були дуже популярними. Перший фільм розповідав про подвиги радянського розвідника під час війни, а другий — про життя в українському селі після війни.
  - - - Г. Меліхов, Т. Яблонська, В. Костецький, С. Григор'єв, М. Хмелько та інш.
    - - патріотизм, ентузіазм, самопожертва, скромність, багатий внутрішній світ
    - - «Хліб» стала подією в радянському образотворчому мистецтві. Про неї говорили й писали з позицій соціалістичного реалізму як про твір, що оспівує людину праці. К. Яблонська
      - творчість Катерини Білокур, картини якої уособлюють мистецький напрям, відомий як народний примітивізм. Три картини художниці «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954).
        
        Пабло Пікассо, побачивши її картини на Міжнародній виставці в Парижі у 1954 р., зауважив: «Якби в нас в Іспанії була така талановита художниця, ми б змусили заговорити про неї увесь світ».
  - - - Національний академічний народний хор імені Григорія Верьовки став символом української хорової культури, зберігаючи традиції народного співу.
      - Диригенти, такі як Григорій Верьовка, Микола Вериківський та Пилип Козицький, мали великий вплив на розвиток і популяризацію хорового мистецтва.
      - Українське хорове мистецтво має глибоке коріння, що походить з церковної музики, народних пісень та козачих співів.
      - Одним із найвідоміших творчих дуетів був поет Андрій Малишко та композитор Платон Майборода. Вони створили такі відомі пісні, як «Пісня про рушник», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі» та «Білі каштани».
    - - Створення Національного академічного народного хору імені Г. Верьовки, який став основним носієм і популяризатором української народної пісенної традиції.
      - Поява видатних композиторів і поетів, таких як Платон Майборода та Андрій Малишко, які збагатили українську пісенну культуру творами, що увійшли до національної скарбниці.
      - Активний розвиток хорових колективів та вокально-інструментальних ансамблів, які поширювали українську культуру не тільки в межах країни, але й за її кордонами.
  - - - відновили столицю України — місто Київ. При забудові центральної вулиці Хрещатика - створили архітектурний ансамбль, образ, якого визначали рельєф нагірної частини вулиці, багатоповерхові будинки, оздоблені світлою керамічною плиткою, широкі тротуари, засаджені каштанами.
      - Національний експоцентр України. Головний павільйон
      - Фасад радянського аеровокзалу Львова зі сторони аеродрому
    - - За вказівкою влади архітектурні споруди мали вселяти впевненість у швидкому відновленні всієї країни
      - Провідний архітектурний стиль цього часу — «сталінський ампір»
      - характерними рисами були :
        ансамблева забудова вулиць і площ,
        синтез архітектури, скульптури і живопису,
        наявність колонад, ліпнини,
        використання мармуру, бронзи та цінних порід дерева в оформленні громадських інтер'єрів
      - Прикметними ознаками містобудування були чітко розплановані вулиці, спорудження типових житлових будинків.
      - y сільській місцевості відновлювали зазвичай довоєнну архітектуру.
  - - - Радянська влада прагнула прославляти радянський лад через театральне мистецтво