Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Методики навчання мовно-літературної освітньої галузі - Coggle Diagram
Методики навчання мовно-літературної освітньої галузі
Принципи
Науковості (тлумачення мовних фактів).
Доступності (відповідність змісту, форм, способів викладу віковим
особливостям дітей).
Наочності (додаткові дидактичні засоби, зразки правильного мовлення).
Перспективності (установлення зв’язків між матеріалом, що вивчається, і наступними розділами, накреслення перспективних ліній формування мовних знань і мовленнєвих умінь).
Наступності («заміна у свідомості учня неповної системи знань повнішою
як розвиток у часі системи знань і вмінь учнів»).
Систематичності і послідовності (таке розташування матеріалу, яке дало б
змогу зрозуміти окремі мовні факти і явища в цілісній системі).
Дидактичні засоби навчання
Слово вчителя
Роль слова вчителя:
Слово є потужним засобом впливу на свідомість і почуття молодших школярів, формуючи їхні комунікативні навички
Функції слова:
Слово виконує інформативну, виховну та розвивальну функції, забезпечуючи осмислення і запам'ятовування навчального матеріалу
Темп та виразність мови:
Мовлення вчителя має бути розміреним і виразним, з зміною сили голосу під час введення нових понять
Активація пізнавальної діяльності:
Основні прийоми активації включають практичні вправи, формулювання самостійних висновків, доповнення розповіді вчителя і використання наочних матеріалів
Проблемний підхід:
Проблемний підхід у викладенні матеріалу підвищує пізнавальну активність і сприяє свідомому оволодінню знаннями
Навчально-методичний комплект.
Підручник
— явище поліфункціональне. Він має забезпечувати реалізацію інформаційних, розвивальних, виховних,
мотиваційних завдань.
Завдання для розвитку творчої діяльності:
Включають формулювання припущень, вправи на пам'ять, пошук інформації та розвиток поетичної творчості
Реалізація розвивальної функції в підручниках «Рідна мова» передбачає:
● забезпечення формування способів розумової діяльності;
● проектування в текстах розгорнутого процесу самоучіння;
● формування вмінь аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, а також
планувати, здійснювати самоконтроль.
● розвиток мовлення і мислення молодших школярів;
Власні або часткові лінгводидактичні
принципи
Уваги до матерії мови, до розвитку мовленнєвих органів.
Розуміння мовних значень — лексичних, граматичних, ролі морфем і
синтаксичних одиниць.
Оцінка виразності мовлення передбачає навчання учнів відчувати в мові експресивні засоби — пестливості, доброзичливості; формування уміння сприймати поетичні твори.
Розвитку чуття мови, спрямованого на формування в учнів: —
усвідомлення правильності свого і чужого мовлення; — розуміння ролі слова, словосполучення в оформленні і передачі думки; — уміння виділяти логічний
наголос, уповільнювати чи пришвидшувати читання; — уміння усно й письмово висловлювати свої думки; — володіння культурою усного і
писемного мовлення.
Координації усного і писемного мовлення, за яким освоєння усного
мовлення передує писемному.
Пришвидшення темпу навчання. Засвоєння інших шкільних предметів
перебуває в залежності від засвоєння мовних знань. Ці принципи враховуються при доборі часткових методів і прийомів викладання української мови.