Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Агломерації, міста та мегаполіси, Південна Америка, Африка, Японія, ПАР,…

- - - - Виник на межі двох літосферних плит, коли 65 млн. років океанічні, тихоокеанська та інші плити, занурюючись у мантію, ніби пірнула під континентальну Південноамериканску. При цьому, край континентальної плити зім'явся у складки, утворивши на заході материка молодий складчастий пояс.
    - - Вихід цієї платформи на поверхню представлений Гвіанським та Бразильським щитами. Фундамент цієї платформи складений кристалічними, магматичними та метаморфічними породами - сланцями, гнейсами та гранітами. Південна частина материка покриває молода платформа, фундамент якої сформувався 300 млн. років тому і перекритий дуже потужним осадовим чохлом
- - - - У США є багато форм розселення, найбільша й наскладніша з них - мегаполіси. Всього є 3 основних: Босваш (Приатлантичний, або Північно-східний) - найбільший мегаполіс, населення 54 млн. осіб; 2 - Чипітс (Приозерний) - від Чикаго до Пітсбурга, населення - 46 млн. осіб; Сан-Сан (Каліфорнійський) від Сан-Франциско до Сан Дієго, населення - 37 млн.
        
        Також є й інші форми розселення. Є резервації, в яких живуть індіанці; тимчасові поселення нафтовиків у Алясці та північно-західних штатах; на південному-сході поширені великі села афроамериканців; на великих рівнинах сформувалася хуторська система розселення, що являють собою поодинокі фермерські родини
        
        США має невисокий показник середньої густоти населення – 34,8 осіб/км². Найбільш густо заселені східні частини країни (100 – 400 осіб/км²), тихоокеанське узбережжя, південні штати. Гірські західні штати та Аляска заселені слабо (0,3 – 11 осіб/км²).
        
        США – надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізації становить 81,4 %. В країні є 10 міст-мільйонерів, з яких найбільші Нью-Йорк (8,5 млн осіб), Лос-Анджелес (3,9 млн осіб) та Чикаго (2,7 млн осіб). Американські міста зазнають джентрифікації. Характерне також явище субурбанізації, наслідком якого стало виникнення великих міських агломерацій. Лише 1/3 – 1/4 їх мешканців живе у місті-ядрі агломерації, а решта – у передмістях. Найбільшими агломераціями є Нью-Йоркська (21,4 млн осіб), Лос-Анджелеська (15,5 млн осіб), Чиказька (9,1 млн осіб), Бостон – Провіденс (7,3 млн осіб), Даллас – Форт-Верт (6,5 млн осіб), Сан-Франциско – Сан-Хосе (6,5 млн осіб), Х’юстон (6,2 млн осіб), Маямі (6,1 млн осіб). Зростаючись, агломерації злилися в мегаполіси: Приатлантичний (50 млн осіб), Приозерний (35 млн осіб) та Каліфорнійський (25 млн осіб). На території США розташована найбільша кількість світових міст – 29 (15,9 %).
- - - - Система розселення. Країна має дуже низький показник середньої густоти населення – 3,3 особи/км². З природних причин понад 90% населення концентрується на південному сході. Понад 85% австралійців проживають на відстані не більш ніж 80 км від моря. Австралійська столична територія є найбільш густозаселеним суб’єктом у складі Австралії. Там густота населення перебільшує 150 осіб/км² . Окремі осередки згущення населення спостерігаються у промислових районах на південному заході та півдні країни. Найменш заселена Північна територія – 0,16 осіб/км². У внутрішніх пустельних районах населення сконцентроване навколо гірничопромислових центрів.
        
        Австралія є однією з найбільш урбанізованих країн світу. Рівень урбанізації становить 89,3 %. Серед міських поселень Австралії виокремлюють три основні групи. Перша – невеличкі гірничі містечка, що розкидані по всій країні та є невід’ємним складником її господарства, зорієнтованого на експорт мінеральних ресурсів. Друга група – це столиці штатів, які є багатофункціональними містами, виконуючи не лише адміністративні та політичні, а й економічні, комерційні, наукові та культурні функції. Столиці усіх штатів (окрім Тасманії) є містами-мільйонерами: Сідней (4,9 млн осіб), Мельбурн (4,5 млн осіб), Брісбен (2,3 млн осіб), Перт (2,0 млн осіб) та Аделаїда (1,3 млн осіб). Усіх їх визнано світовими містами. Третя група міст – це середні за розмірами поселення, що виникли поруч зі столицями, прийнявши на себе функції центрів різних промислових виробництв.
        
        Особливу роль відіграє столиця країни Канберра, в якій проживає 423 тис осіб. Разом з невеликою сільськогосподарською зоною та Національним парком Намаджі вона утворює Австралійську столичну територію. Канберра – це т. зв. штучна столиця – місто, що було спеціально збудовано як адміністративний центр; воно не виконує інших функцій.
- - - - Канада має вкрай низький показник середньої густоти населення – 3,6 осіб/км². З природних причин близько 75 % населення зосереджено на півдні країни, у вузькій 160-кілометровій прикордонній смузі зі США, що займає лише 12 % території, яку називають «канадською ойкуменою». Найбільшою мірою населення сконцентроване у приозерній частині держави й у долині річки Святого Лаврентія, де густота населення сягає 120 осіб/км². Водночас на величезних просторах північної Канади густота населення знижується до 0,3 осіб/км².
        
        Рівень урбанізації високий – 81,6 %. У країні є 3 міста-мільйонери: Торонто (2,6 млн осіб), Монреаль (1,6 млн осіб) і Калгарі (1,1 млн осіб). Половина канадців розміщується у трьох урбанізованих районах: у приозерному краї з центром у Торонто, у провінції Квебек із центром у Монреалі та на узбережжі Тихого океану в смузі між містами Ванкувер та Вікторія. Найбільшою міською агломерацією є Торонто–Гамільтон (6,5 млн осіб). До категорії світових міст належать 5 канадських міст: Торонто, Монреаль, Ванкувер, Калгарі та Едмонтон.

Польща

Урбанізація - 61%

Найбільші міста: Варшава, Вроцлав, Познань, Лодзь, Краків, Катовіце, Гданськ. Варшава - єдине місто-мільйонер

Польща має два головні центри розселення: Місто Варша та Верхньосілезька конурбація

Польща має високу густоту населення – 122,8 осіб/км². Максимальних значень цей показник сягає у Верхній Сілезії – близько 700 осіб/км². Рівень урбанізації високий – 65 %. Історично в країні склалася поліцентрична система міського розселення. Найбільшими містами країни є Варшава (1,7 млн осіб), Краків (756 тис. осіб), Лодзь (740 тис. осіб), Вроцлав (633 тис. осіб) і Познань (553 тис. осіб). Навколо міст утворилися міські агломерації. Найбільшими серед них є Верхньосілезька (охоплює близько 20 міст), Гдансько-Гдинська, Варшавська, Лодзинська, Краківська.

- - - - Італія є однією з найбільш густозаселених країн світу. Середня густота населення становить 201,1 осіб/км². Майже половина населення розміщується на Паданській низовині. Найменш заселеними є Альпи, острів Сардинія та економічно відсталий Південь.
        
        Італія – високоурбанізована країна. Рівень урбанізації становить 69 %. В країні сформувалася поліцентрична система розселення. На півночі середні та великі міста розташовані на невеликій відстані одне від одного. Регіональним центром є Мілан (1,4 млн осіб) з великою агломерацією. Іншими великими містами регіону є Турин (891 тис. осіб), Генуя (608 тис. осіб) та Венеція (262 тис. осіб). На іншій території міська мережа більш розріджена. Центром розселення центральної частини є Рим (2,9 млн осіб), південної – Неаполь (960 тис. осіб) із сформованими агломераціями. На півдні Італії переважають малі містечка, які за характером зайнятості подібні до сіл, за що їх називають «селянськими містами». Найбільшим містом там є Палермо (656 тис. осіб) на острові Сицилія.
- - - - Великобританія є однією з найбільш густозаселених і високоурбанізованих країн світу. Середня густота населення становить 268,8 осіб/км². Максимальний показник має Англія (понад 350 осіб/км²), мінімальний – Шотландія (у горах – до 2 осіб/км²). Найгустіше заселена територія від Лондона до Ліверпуля. Вже наприкінці ХІХ ст. в містах країни проживало майже 3/4 населення. У другій половині ХХ ст. спостерігався зворотний процес – субурбанізація. Нині актив но відбувається джентрифікація великих міст.
        
        Міст-мільйонерів у країні два: Лондон (8,6 млн осіб) і Бірмінгем (1 млн осіб). Лондон є столицею, головним політичним, культурним, фінансовим, туристичним та промисловим осередком, найбільшим транспортним вузлом країни. Разом з приміською зоною він утворює величезну міську агломерацію, яку називають Великим Лондоном. Там проживає 13,9 млн осіб (понад 20 % населення країни). Від Лондона до Ліверпуля сформувався Англійський мегаполіс, в якому сконцентровано понад половину населення держави.
- - - - Характерний І тип відтворення. 10% населення безробітні. Середня тривалість життя: 82 роки. Характерне "старіння нації". Країна займає 7 місце по кількості іммігрантів (прибуло 8 млн. осіб)
        
        Для Німеччини характерні дуже високі показники середньої густоти населення та високий рівень урбанізації. Середня густота населення становить 231,1 осіб/км². Особливо густо заселений старий промисловий пояс Рур, де густота населення коливається від 1 000 до 5 000 осіб/км².
        
        Для Німеччини характерні дуже високі показники середньої густоти населення та високий рівень урбанізації. Середня густота населення становить 231,1 осіб/км². Особливо густо заселений старий промисловий пояс Рур, де густота населення коливається від 1 000 до 5 000 осіб/км².
        
        Рівень урбанізації високий – 75,1 %. На відміну від інших країн Європи в Німеччині немає єдиного центру міського розселення. Деякі міста в минулому були столицями німецьких князівств, що згодом стали федеральними землями у складі федеративної країни. Розширенню системи міст сприяв також розвиток мережі німецьких університетів. Нині в країні існує 13 надвеликих міст з населенням понад 500 тис. осіб, у т. ч. 4 міста-мільйонери. Найбільшими осередками розселення стали міста-мільйонери: на сході – Берлін (3,54 млн осіб), на півночі – Гамбург (1,82 млн осіб), на півдні – Мюнхен (1,42 млн осіб). Унаслідок субурбанізації навколо міст сформувалися міські агломерації. У західній частині країни сформувалася найбільша у Європі Рейнсько-Рурська міська агломерація (11 млн осіб), яка разом з агломерацію Рандстад у Нідерландах утворює Прирейнський мегаполіс. Серед понад 100 міст, які входять до складу Рейнсько-Рурської агломерації, існує четверте за кількістю жителів у Німеччині місто-мільйонер Кельн (1,03 млн осіб). До світових міст Німеччини належать Франкфурт-на-Майні, Мюнхен, Дюссельдорф, Гамбург, Штутгарт і Кельн.
- - - - Рівень урбанізації середній – 43,1 %, темпи урбанізації високі. В Єгипті існує понад 40 великих міст. У країні є 4 міста-мільйонери, з них 2 – міста- мультимільйонери. Столиця країни Каїр (10,2 млн осіб) є найбільшим містом Африки та Близького Сходу. Понад 1 млн населення також мають Александрія (4,5 млн осіб), Ель-Гіза (3,4 млн осіб) та Шубра-ель-Хейма (1,1 млн осіб). Навколо міст сформувалися міські агломерації. Найбільша з них Каїрська (16,2 млн осіб), до складу якої входять великі міста Шубра-ель-Хейма та Гіза. Другою за кількістю жителів міською агломерацією є Александрійська (4,9 млн осіб).
- - - - Країна має низький показник середньої густоти населення – 24,5 осіб/км². Територія заселена нерівномірно: майже половина населення займає близько 7 % території. Понад 30 % населення проживає у вузькій смузі Атлантичного узбережжя завширшки до 100 км, а найбільшої концентрації досягає на південному сході. В Амазонії ж густота населення знижується до 1 особи/км².
        
        Бразилія має надзвичайно високий рівень урбанізації – 85,4 %. Через великі темпи урбанізації більшість міського населення не має роботи та елементарних умов для існування. Околиці великих міст перетворюються на квартали нетрів – фавели, в яких живуть найбідніші верстви населення. Це квартали, де лютують злочинність та інфекційні хвороби. Уряд країни прикладає багато зусиль для підвищення їхнього рівня життя. У Бразилії 17 міст-мільйонерів. До них належать Сан-Паулу (11,9 млн осіб) та Ріо-де-Жанейро (6,5 млн осіб). Ці міста віднесено до категорії світових міст. Містами-мільйонерами зокрема є: Сальвадор (2,9 млн осіб), Бразиліа (2,9 млн осіб), Форталеза (2,6 млн осіб), Белу-Орізонті (2,5 млн осіб), Манаус (2 млн осіб) та ін. Навколо міст сформувалися міські агломерації. Найбільші з них розміщуються на південному сході країни: Сан-Паулу (20,9 млн осіб), Ріо-де-Жанейро (11,9 млн осіб) та Белу-Орізонті (4,7 млн осіб).
- - - - Індія є густозаселеною країною (406,1 особи/км²). Через природні причини найбільше заселена Індо-Ґанґська низовина – понад 500 осіб/км², найменше – гірські райони півночі – 2 – 4 осіб/км².
        
        Рівень урбанізації – середній: 31,3 %. Нині в країні є понад 300 міст. Темпи урбанізації – високі. Населення концентрується здебільшого у великих містах. Якщо на початку ХХІ ст. в Індії було 35 міст-мільйонерів, то нині їх 54, з них 4 міста-мультимільйонери: Мумбай (12,5 млн осіб), Делі (11,0 млн осіб), Бангалор (8,4 млн осіб) та Ахмадабад (5,6 млн осіб). До категорії світових належать 6 міст: Мумбай, Нью-Делі, Бангалор, Ченнай, Колката та Хайдарабад. Найбільші з міських агломерацій – Делійська (26,5 млн осіб), Мумбайська (22,9 млн осіб), Колкатська (15,0 млн осіб). Витіснене з перенаселеної сільської місцевості незайняте населення осідає насамперед у великих міських агломераціях, утворюючи на околицях міст великі квартали нетрів. Понад 2/3 населення Індії живе в селах.
- - - - Для системи розселення Китаю характерна висока густота населення, що в середньому становить 144,8 осіб /км². Проте у східній частині країни на 40 % площі концентрується 97 % всього населення, а його густота зростає до 200 – 1000 осіб/км². Західні території заселено мало. В окремих місцях навіть є «білі плями».
        
        Процес урбанізації у Китаї має певні особливості. Офіційно рівень урбанізації становить 52,6 %. За прогнозами ООН, частка міського населення в Китаї зросте до 2030 р. до 59,1 % і в цілому досягне середньосвітового значення.
        
        Загальна кількість міст у Китаї перевищує 1600, серед них міст-мільйонерів 123, у т. ч. 17 міст-мультимільйонерів. Очолюють рейтинг світових міст-гігантів китайські Чунцін (30,2 млн осіб), Шанхай (24,2 млн осіб), Пекін (21,1 млн осіб) та Тяньцзінь (14,4 млн осіб). Щоправда, ООН не визнає першості Чунціна, оскільки реально в ньому разом з передмістями живе 7,5 млн осіб, тоді як інша частина – у селах і навіть інших містах. До переліку світових міст належать 5 китайських: Гонконг/Сянган, Шанхай, Пекін, Гуанчжоу, Шеньчжень.
        
        Основними центрами економічного зростання в Китаї стали два велетенські мегаполіси, що сформувалися на південно-східному узбережжі Китаю: Дельта річки Янцзи та Гонконг/Сянган – Гуанчжоу. В них разом проживає 10 % населення країни.