Весною 1649 р. Ярема Вишневецький починає каральну експедицію в Галичині та Волині, вбивали всіх українців, що підтримали повстання Хмельницького. Зважаючи на прохання по допомогу, Хмельницький вирушає в похід. Влітку починається облога Збаража. Шансів вирватися з облоги у поляків не було, але на допомогу прийшов Ян Казимир. Хмельницький дізнається про це, тому залишає половину війська під Забаражем, а сам вирушає до Зборова. У ніч проти 6 серпня Хмельницький оточив Зборів, але Іслам-Гірей ІІІ поставив ультиматут Хмельницькому: або він зараз укладає угоду з Яном Казимиром, або переходить на бік поляків. Цей ультиматум кримські татари висунули через страх зростання козацької сили. Через неможливість вести бойові дії одночасно проти Речі Посполитої та Кримського ханства Хмельницький погоджується на підписання Зборівського договору.
Розуміючи крихке становище козацько-кримського союзу, Хмельницький вирішує знайти нового союзника у боротьбі проти Польщі, а саме - Молдову. В серпні 1650 року 30-тисячне козацьке військо вирушає у похід на Молдову, а вже у вересні 1650 р. займає місто Ясси. Василь Лупул погодився на мир, що полягав у відмові від союзу з Польщею. Щоб зміцніти політичні зв'язки, Василь Лупул забов'язався видати дочку Розанду за Тимоша.
Оскільки Хмельницький хотів звільнити Галичину та Волині і розумів, що поляки йому не пробачать втрату Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств, а поляки, в свою чергу, хотіли повернути раніше втрачені землі та позбутися козатцва, обидві сторони готувалися до продовження військових дій.
- 1 more item...