Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Відображення структури особливостей розвитку відповідно до кожної з…
Відображення структури особливостей розвитку відповідно до кожної з клінічних форм дизартрії
Виколана:
Федорець Анастасія.
Група:
ЛОГб-1-22-4.0Д
ПСЕВДОБУЛЬБАРНА ФОРМА ДИЗАРТРІЇ
Псевдобульбарна
форма дизартрії обумовлена
спастичним паралічем
периферійного артикуляційного апарату
Послаблення контролюючого впливу центрального моторного нейрона нижнього відділу передніх центральних звивин кори великих півкуль
У ядрах черепно-мозкових нервів різко підвищується активність за рахунок їх вродженого механізму
псевдобульбарна дизартрія обумовлена
спастичним паралічем
центрального характеру
ураження різних ділянок мовленнєвого апарату
нижній відділ центральних звивин
підвищена активність ядер
вибіркове порушення довільних рухів при патологічній збереженості безумовних рефлексів
БУЛЬБАРНА ФОРМА ДИЗАРТРІЇ
Локалізація ураження:
локальним ураженням ядер черепно-мозкових нервів (ізольовано однієї або декількох пар), головним чином у
довгастому мозку
Бульбарна дизартрія обумовлена
в'ялим паралічем ураження рідини довгастого мозку
ядер черепно-мозкових нервів (ІХ, Х,ХІІ) м'язи глотки, гортані, надгортанника, язичка м'якого піднебіння, язика
мовленнєва артикуляція, звучання голосу, акт ковтання
Парез м'язів голосових складок
Зникнення різниці дзвінкий-глухий, шумний-сонат, голосний-приголосний
Парез м'язів м'якого піднебіння
Назалізація
Парез м'язів губ і язика
Заміна смички на щілину, спрощення характеру щілини
Парез м'язів губ , язика
і нижньої щелепи
Зникнення різниці між голосними
МОЗОЧКОВА ФОРМА ДИЗАРТРІЇ
Мозочкова форма дизартрії виникає при ураженні мозочка або його шляхів, при крововиливу у мозочок та при його пухлинах.
Зниження тонусу в м'язах губ,
м'якого піднебіння, щік та язика.
Обличчя амімічне, є порушення актів ковтання (дисфагія)
та дихання
Під час ходи характерне перерозгинання колін, порушення рівноваги, рухиніг та рук не координують
поміж собою
ПІДКІРКОВА (ЕКСТРАПІРАМІДНА) ФОРМА ДИЗАРТРІЇ
Підкіркова дизартрія
обумовлена
локальним
ураженням підкіркових утворень, які
розміщені у великих півкулях головного мозку та в
мозковому стовбурі, а також аферентних та еферентних
зв'язків цих утворень.
Можуть бути уражені компоненти
екстрапірамідної системи:
підкіркові вузли або
базальні ганглії
(хвостате
ядро та чечевицеподібне ядро - шкаралупа, блідий
шар) таламус, субталамічні ядра, червона, чорна субстанції
Порушення локомоції, м'язового тонусу, виникнення м'язових синергій гіпокінезів, гіперкінезів (атетозів-застигань у особливих позах)
У спокійному стані м'язів тонус може
наближатися до норми
.При найменшій спробі рухатися та розмовляти, тонус різко підвищується, досягаючи м'язових спазмів.
Тонічні спазми та гіперкінези можуть розповсюджуватися на дихальну мускулатуру, м'язи гортані.
розлади голосу та мовленнєвого дихання
КІРКОВА ФОРМА ДИЗАРТРІЇ
Кіркова дизартрія обумовлена ураженням домінантної півкулі у нижньому відділі передньої центральної звивини (постцентральних та прецентральних полів). Якщо ці
ураження однобічні, то поступово компенсуються за
рахунок аналогічних зон мозку протилежного боку.
Еферентна форма кіркової дизартрії
– ділянки
передньої
центральної звивини
, де представлена іннервація артикуляційної мускулатури
Ізольоване порушення артикуляційних рухів,
немає порушень змістового боку мовлення,
підвищений тонус м'язів рук
Розрізнюють
аферентну
та
еферентну
дизартрію.
Аферентна форма кіркової
дизартрії
– виникає при ураженні
постцентральних ділянок кори великих півкуль,
часто призводить до правобічного спастичного геміпарезу (при домінуванні лівої півкулі)
Апраксія в рухах руки та оральна апраксія (пошук рухів), втрата плавності артикуляційних рухів (схожість із заїкуватістю)
Три варіанти дизартрії
Другий варіант АКД:
Проблеми запам'ятовування та утримання у моторній пам'яті артикуляційної пози, що пов'язано із образом правильного звучання звуку
артикуляційні рухи можливі за участі зорового контролю, недостатність міміки та гнозису обличчя
Третій варіант АКД:
сполучення порушень у контексті першого та другого
варіантів
артикуляційні уклади розпадаються на складові ([ц] ->[т] та [с]), щілина ->смичка, пропуски приголосних звуків при їх сполученні
Перший варіант АКД:
спастичний парез мовленнєвої мускулатури
рухи кінчика язика ([ш],[ж],[р],[с],[з],[л]) або темп і швидкість (у легких випадках)