В. Галущенко «Аспекти активізації корекційної роботи з розвитку психомовленнєвої та моторної сфери у дітей з дизартричними розладами»
Виконала Залєвська Марія

Використання прийомів Су-Джок терапії

В корекційнологопедичній роботі в якості масажу при іннерваційній недостатності, для поліпшення психоемоційного стану дітей, формування почуття ритму, як основи складової структури слів, з одночасним проговорюванням голосних звуків, тактильно-пропріоцептивної стимуляції в певному ритмі та розвитку дрібної моторики пальців рук.

  • Масаж дозволяє активізувати міжпівкульну взаємодію, синхронізувати роботу обох півкуль мозку.
  • Стимуляція точок призводить до загального лікування та зміцнення організму. Визначивши потрібні точки в системах відповідності ми розвиваємо мовленнєву сферу дитини.

Знайомство дітей з предметами зовнішнього відчуття: довільне
натиснення, тактильне відчуття форми, матеріалу, характеру поверхні.

Включення у індивідуально-корекційну роботу:

А) М’ячиків – їжачків:

Стискання м’ячика – розмикання.

Проведення прямих рухів м’ячиком – від кінчиків пальців рук до лучезап’ястного суглобу.

Кругові рухи по долоні: однієї руки, іншої.

Спіралеподібні рухи по верхній та зовнішній стороні долонь кінчиками двох-п’яти пальців (від кінчика пальців до лучезап’ястного суглобу).

Зигзагоподібні рухи: по долонях обох рук.

Слабке поколювання усіх пальців: подушками однієї руки, іншої.

Прокачування м’ячика по столі.

Перекладання м’ячика з однієї руки в іншу і навпаки.

Всі вправи супроводжуються чіткою утрируваною вимовою голосних звуків та складів, приспівуванням сполучення 2-х, 3-х, 4-х звуків.

  • На наступних етапах роботи включали вправи з м’ячиками-їжачками у корекційну роботу з активізації просодичної сторони мовлення під час виконання: голосових, темпо-ритмічних вправ, розвитку логічного наголосу, емоційно-тембрових забарвлень з розвитку тактильно-пропріоцептивних відчуттів, кистьового захоплення та дрібної моторики.

Б) Тренажерів Су-Джок (кільця, браслети, колючі джгутики)

– Почергове прокачування кільця на кожному пальці у вправі «Ми деФльфіни», «Порахуємо звіряток», «Веселі кольори» тощо. Почергове прокачування браслета по руці.

Використовуємо у двох основних напрямках.


  • Кожне кільце надіваємо на палець, потім знімаємо. Кільця створені так, що після кожного виконання вправ їх необхідно промити під проточною водою. Застосовували у роботі також джгутики-качалки та браслети.


  • Вправи з Су-Джок терапії ми включали спочатку для зняття спастики, емоційного напруження, встановлення контакту взаємодії з дитиною. При цьому ми використовували різноманітні організаційні моменти початку заняття та включення вправ з тренажерами у роботу з розвитку складників просодичної площини та дрібної моторики пальців рук.

Дослідженнями М. Звонарьової

Було визначено, що ритмічні рухи пальців у дитини значно посилюють узгоджену діяльність лобних та скроннєвих частин мозку.

  • На цьому етапі ми використовували прокачування кілець по кожному пальці у супроводі ритмізованого мовлення: складів, звуків, простих речень.

Надалі поєднували ці вправи з кінезотерапією та біоенергопластикою. Артикуляційні вправи проводилися одночасно з рухами спочатку однієї кисті руки (правої, лівої), потім обох, що імітують рухи щелепи, язику та губ, з додатковими утриманнями, стисканнями, прокачуванням кілець та колючих джгутиків.

Прийоми біоенергопластики та кінезотерапії

Використовувалися під час ранкової гімнастики (1,5-2 хвилини), на фронтальних заняттях (2- 3 хвилини), на індивідуальних, чергувалися в залежності від етапів логопедичної роботи та тематики занять.

  • На першому занятті проводили 2-3 артикуляційні вправи. Демонструючи їх, поєднували артикуляційні вправи з рухами кистей рук. При цьому особливу увагу дітей звертали на необхідність чіткого виконання кожного руху. Це стосувалося не тільки артикуляційних вправ, але і вправ з розвитку мовленнєвого дихання, мімічної діяльності.

Використання прийму сполученої гімнастики з елементами вправ з «Гімнастики мозку»

Це прискорює процес виправлення дефектних звуків, оскільки працюючі м'язи пальців рук багаторазово підсилюють імпульси, що йдуть до кори головного мозку від язику.

  • Було включено вправи, розроблені П.Денісоном та Г.Денісоном: «Думаючий ковпак», «Позитивні точки», «Слон», «Ледачі вісімки», «Енергізатор», «Перехресні кроки» тощо.

Виконування цих вправ сприяє

  • синхронізації роботи півкуль головного мозку
  • функціональної латералізації мозку
    • дає можливість задіяти ті ділянки кори великих півкуль, що раніше не брали участь у навчанні
  • розвитку кін естетично-тактильної, пропріоцептивної чутливості
  • сприяє поліпшенню уваги, пам'яті, мислення дитини, а, отже, компенсаторних можливостей мозку в цілому.

Особливості симптомокомплексу порушень психомоторної сфери у дітей-дизартриків не завжди корегується саме вправами з розвитку дрібної моторики. Необхідні заходи більш глибоких рівнів стимуляції коркових цетрів з метою запускання механізму активізації реабілітаційної програми

Стимуляцію проекційних зон кори головного мозку за допомогою методики низькочастотної електростимуляції (ЧНЕСТ) мовленнєворухових точок дрібної моторики кисті, за методикою І.В. Галіної, В. С.Бусової

Мета полягає в активізації клітинних структур мозку та стимуляції функціональних взаємовідносин у третинних полях коркових аналізаторів під впливом аферентного потоку «базового» пропріоцептивного відчуття з виділенням зони впливу аферентних показників.

терапевтичний ефект, метод рекомендується для використання в

комплексній реабілітації дітей з наявністю неврологічної симптоматики

при дизартрічних розладах

Застосування ЧНЕСТ на рухові точки тонкої моторики кисті, що знімають парабіотичний блок клітинних структур "мовленнєвих" зон кори і покращують функціональні взаємини в третичних полях коркових аналізаторів, сприяє стимуляції психо-мовленнєвих функцій в процесі їх становлення. Враховуючи легке адаптування до лікування та виразний терапевтичний ефект, метод рекомендується для використання в комплексній реабілітації дітей з наявністю неврологічної симптоматики при дизартрічних розладах