Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Корекційно-логопедична робота при моторній алалії - Coggle Diagram
Корекційно-логопедична робота при
моторній алалії
На підготовчому етапі з метою подолання мовленнєвого негативізму учитель-логопед створює ігрові ситуації, залучає дитину до спільних продуктивних видів діяльності (малювання, ліплення, конструювання тощо), які стимулюють у дитини бажання говорити, що є основним на підготовчому етапі.
Важливим моментом в роботі учителя-логопеда є використання завдань, спрямованих на розвиток розуміння мовлення. Під час розуміння мовлення дитина спирається не на звукове оформлення слів, а на широкий контекст мовленнєвого висловлювання. Тому питання учителя-логопеда в бесідах, спрямованих на виявлення розуміння слів, речень, повинні містити слова-підказки.
Робота з розвитку предикативної функції мовлення та попередження проявів аграматизмів здійснюється шляхом оволодіння дитиною з алалією елементами граматичної будови мовлення. Робота проводиться поетапно в такій послідовності: формування однослівної фрази; формування речень з двох слів на базі однослівних речень; формування моделей речень з двох головних членів – підмета і присудка.
Підготовчий етап
Другий етап
Корекційна робота спрямованиа на формування у дітей початкових мовленнєвих умінь у ситуаціях
діалогічного спілкування
На цьому етапі триває робота з розвитку загальної і мовленнєвої моторики, всіх психічних процесів
Основним напрямком другого етапу є активізація пасивного словника та практичне оволодіння найпростішими формами словотворення, словозміни.
Паралельно проводиться робота з формування зв’язного мовлення: поширення речень, її граматичне оформлення, створення ситуацій діалогу, складання розповіді описового характеру
Напрямами корекційної роботи
другого етапу є:
збагачення словника і подолання
парафазій;
формування фрази і включення її в зв’язне мовлення (використовуються вправи для формування граматичної будови мовлення, уявлень про структуру речення та його інтонаційне оформлення);
формування звуковимови (при цьому основним є не постановка звуків, а розвиток слухового сприймання).
Третій етап корекційно-розвивальної роботи
Мета: Формування зв`язного мовленя
Основними напрямами даного етапу є:
формування експресивного мовлення;
формування системи значень слів, формування словотворення, граматичного
структурування;
подальший розвиток
фразового мовлення;
збагачення словника дітей;
формування фразового мовлення;
практичне оволодіння формами
словотворення і словозміни.
Робота з формування вміння структурувати речення починається з вправ у практичному складанні простих непоширених речень за картинкою і наочною ситуацією. На заняттях дитина вправляється в поширенні речень шляхом їх нарощування за зразком, поданому педагогом, і самостійно.
Робота з формування та розвитку діалогічного мовлення передує формуванню зв’язного монологічного висловлювання, що включає формування у дітей уміння відповідати на поставлені запитання (вміти давати короткі і повні відповіді); вміння ставити запитання; вміння вільно і невимушено вести бесіду.
Четвертий етап
Корекційна робота при моторній алалії спрямова на формування комунікативних умінь і навичок зв’язного мовлення
Від діалогу в міжособистісному спілкуванні поступово переходять до монологічного мовлення, спираючись на інтерес дитини до навколишнього. При цьому використовуються серії сюжетних картинок, символічні зображення, опорні слова та схеми
Завдання:
Формування фразового мовлення з поширенням словника і структури фрази
Робота над розвитком описового мовлення
Робота над діалогом
Розвиток звукосприймання та звуковимови