Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Відображення структури особливостей розвитку відповідно до кожної з…

- - - - Ці м’язи забезпечують мовленнєву артикуляцію, звучання голосу, а також акт ковтання.
        
        Паралічі м’язів глотки призводять до утрудненого ковтання, тому при ковтанні хворі вдавлюються.
        
        Параліч м’язів м’якого піднебіння викликає затікання їжі в порожнину носа.
        
        Через провисання м’якого піднебіння голос може набувати назалізованого відтінку. Разом з порушенням артикуляції й голосу страждають такі важливі безумовно-рефлекторні функції, як жування та ковтання (дисфагія чи афагія). Втрата автоматизму ковтання є тяжким ускладненням, відновлення неможливе без спеціального навчання.
        
        Параліч м’язів гортані призводить до провисання голосових складок, що викликає афонію чи гіпофонію – голос стає беззвучним.
        
        Параліч м’язів надгортанника призводить до потрапляння рідкої їжі у гортань та трахею.
- - - - ураження різних ділянок мовленнєвого апарату
        
        вибіркове порушення довільних рухів при патологічній збереженості безумовних рефлексів
  - - - У людини зі спастичним паралічем міміка збіднена, часто відображує вираз застиглих мімічних рухів – посмішки чи, навпаки, невдоволеного виразу обличчя.
- - - - Виникає при ураженні області передньої центральної звивини, де представлена іннервація артикуляційної мускулатури.
        
        Відмічається ізольоване порушення артикуляторних рухів. При цьому не порушується змістовна сторона мовлення, що кардинально відрізняє коркову дизартрію від афазії. Важливо відзначити, що артикуляторна коркова дизартрія стосується лише специфічних мовленнєвих рухів, у той час як інші довільні й мимовільні рухи язика та губ залишаються збереженими. Через анатомічну близькість зон іннервації м’язів язика та кистей рук при корковій дизартрії може бути підвищений тонус м’язів рук.
        
        Звуки у вигляді усередненої артикуляції («т» та «д» - «тс» тощо), зміна голосних (нечіткі, наближаються до усередненого «а» - «е»), голосні наголошених складів подовжуються; приголосні (початкові та кінцеві) нерідко подовжуються (наприклад, вввсередені тощо); вставляння додаткових звуків, пропуски звуків (срашний - страшний, досигла – достигла).
    - - Виникає при ураженні постцентральних областей кори великих півкуль. У дорослих геміпаретична дизартрія буває, головним чином, при пухлинах мозку.
        
        У хворих з такою формою часто, але не обов’язково, спостерігається правосторонній спастичний геміпарез (при лівій домінантній півкулі), розлад шкірної та м’язово-суглобової чутливості на тій же половині тіла. При цій формі спостерігається апраксія в рухах руки та оральна апраксія («пошуки» рухів).
        
        три варіанти аферентної дизартрії
        
        При першому варіанті спостерігається спастичний парез мовленнєвої мускулатури. Потерпають найтонші й складніші рухи язика, в першу чергу це рухи кінчика язика й вимова «ш», «ж», «р». При важчих формах порушуються апікальні приголосні кінчик язика «с», «з», «л».
        
        Другий варіант. Порушення звуковимови непостійне, що пов’язане з неможливістю запам’ятовування й утримання в моторній пам’яті артикуляторної пози, пов’язаної з образами правильного звучання звуку.
        
        При третьому варіанті спостерігається поєднання симптомів першого та другого варіантів динамічної кін естетичної артикуляційної апраксії.