Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Вимоги та поради щодо оформлення тексту наукової роботи - Coggle Diagram
Вимоги та поради щодо оформлення тексту наукової роботи
Конструкція тексту
Текст наукового дослідження має ділитися на пропорційні, логічні, внутрішньо завершені частини (розділи, підрозділи, пункти, параграфи, абзаци).
Висловлення власної думки
Необхідно і варто висловлювати власну думку. Проте у знаковому тексті зазвичай вживається займенник «ми», що означає колективність дослідницької роботи.
Правила цитування
Текст цитати береться у лапки і наводиться без жодних змін, зі збереженням особливостей авторського написання, зокрема орфографії, пунктуації і шрифтових виділень.
Якщо доводиться цитувати не все речення, а лише окремі слова чи фрази (за умови, що думка автора не буде спотворена), то такі вислови беруться в лапки, пропуск позначається трьома крапками, вказується джерело, звідки запозичена думка.
При цитуванні та переказі джерел найчастіше використовуються такі
словосполучення:
Автор зазначав / зазначає: «...»
Як твердив / твердить...
Згідно твердження...
За словами...
На думку...
Як справедливо зазначив / зазначає...
Засоби текстового зв’язку в науковій праці
Послідовність викладу можна передати такими словосполученнями:
по-перше, по-друге, по-третє; з одної сторони, з іншої−...; насамперед, передусім, спочатку; водночас, нарешті, на завершення, наостанок.
Ступінь вірогідності повідомлення:
очевидно, безумовно, без сумніву, безперечно, напевне, певно, певна річ, звичайно, (як) відомо, мабуть.
Причина і наслідок, умова і наслідок:
поза як, оскільки, тому, відтак, отже, внаслідок, в результаті, завдяки тому, що; зважаючи на те, що, з огляду на те, що; зогляду на висловлене вище; це залежить від того, що.
Зіставлення, протиставлення:
так само, водночас, проте, але, навпаки, втім.
Доповнення, уточнення:
водночас, зокрема, крім того, щоправда, наприклад, як-от, зауважмо, відзначимо.
Узагальнення, висновок:
отже, відтак, узагальнюючи сказане; з розглянутого можна зробити такі висновки; зважаючи на викладене вище, варто зробити висновок про те що, підсумовуючи.
Ілюстрація до сказаного:
наприклад, так, проілюструємо це на; наведемо (подамо) кілька прикладів, опишемо кілька випадків, коли.
Вживання скорочень
Скороченню підлягають різні частини мови.
Використовуються загальноприйняті скорочення (до н. е., см, НДІ, і т.д., див., напр.).
Можливе використання спеціальних скорочень для певних галузей (вид., техред).
Обережність при використанні скорочень, які мають кілька значень (с., р., ст.).
Маловідомі скорочення розшифровуються при першому згадуванні (повний запис і скорочення в дужках).
Для зручності після змісту наукових публікацій подається список скорочень.
Скорочення мають бути однаковими в усій роботі.
Написання скорочень перевіряється за ДСТУ 3582-2013.
Переноси тексту
Не можна переносити
Прізвища, залишаючи ініціали або умовні скорочення в попередньому рядку (Т. Г. Шевченко, акад. В. Глушков).
Умовні скорочення (та ін., і т. д., вид-во, т-во).
Скорочені назви мір від цифр (2005 р., 115 га, 20 куб. см).
Граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс (2-й, 5-го, 10-му).
Односкладові частини складноскорочених слів та абревіатури (НАН України, АЕС, МАГАТЕ, пед-рада).
М’який знак або апостроф.
Буквосполучення, яким передається один звук (раджу, надзвичайний).
Одну букву від кореня або префікса (розвивати).
Одну букву в попередньому або наступному рядку (опитування).
Одно-, дво- або трибуквений прийменник на початку речення (в, по, при).
Розділові знаки (крім тире), дужки або лапки, що закривають попередній рядок, або залишати відкриту дужку чи лапки в попередньому рядку.
Бібліографічні посилання
Бібліографічні посилання містять відомості про цитовану працю, згаданий або аналізований документ, необхідні для характеристики, ідентифікації та пошуку.
Дослідник зобов’язаний подавати посилання на всі джерела чи матеріали, які згадуються в науковому тексті.
Посилання мають охоплювати ідеї чи висновки, на підставі яких розробляються проблеми або вирішуються питання, поставлені в статті, монографії, дисертації тощо.
Посилання дозволяють відшукати подібний документ, перевірити точність даних, з’ясувати інформацію, обставини виникнення ідеї чи контексту.
У науковому тексті посилання найчастіше позначаються з використанням квадратних дужок із вказівкою порядкового номера за переліком посилань.
Приклад посилання: «У працях [1-5]».