Оформлення графічного матеріалу. Ілюстрації і таблиці подаються у науковому тексті безпосередньо післятексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони розміщені на окремих сторінках, то цю сторінку нумерують на загальнихпідставах. Ілюстрації позначають словом «Рис.», або «Мал.» і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка (наприклад, Рис. 1.2 – другийрисунок першого розділу). Далі може вказуватися назва рисунка чи розміщуватися пояснювальний підпис.У науковому тексті, зокрема в монографії, статті, дисертації, можуть використовуватися різні види ілюстрації: креслення, технічний рисунок,схема, фотографія, діаграма, графік.Ілюстрація тісно пов’язана з текстом і відповідає йому. Назвиілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності доповнюють пояснювальними даними так званим підрисунковим підписом, що міститьтакі основні елементи: найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис», або «Мал»; порядковий номер ілюстрації, якийвказується без знака номера арабськими цифрами (1.1); тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст з стислою характеристикою зображення. Посилання на ілюстрації подаються в самому тексті науковогодослідження, при цьому вся назва не повторюється. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, розміщується посилання увигляді виразу в круглих дужках: (рис. 2. 1) або «як відображена на рис. 2.2», «як це показано на рис. 3. 5».Якість ілюстрацій повинна бути чіткою. При електрографічному копіюванні чи мікрофільмуванні варто подбати про максимальну точністьвідтворення оригіналу. Ілюстрації можуть виконуватися чорнилом, тушшю або пастоючорного кольору на білому непрозорому папері. У дисертаціях слід застосовувати лише штрихові ілюстрації та оригінали фотознімків (якщорозмір менший за формат А4, то їх наклеюють на стандартний аркуш білого паперу).