Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Технології мерчандайзингу - Coggle Diagram
Технології мерчандайзингу
Під технологією мерчандайзингу слід розуміти процес виконання окремих видів робіт, що у комплексі становлять зміст мерчандайзингу.
Розробка асортиментної політики повинна здійснюватися з врахуванням таких основних положень:
сегментування ринку на основі показника рівня доходів споживачів на три
позиціонування магазину;
основні групи:
.
а) з низьким рівнем доходів (з розрахунку нижче 100$ на місяць на домогосподарство);
б) з середнім рівнем доходів (100-500$ на місяць на домогосподарство);
в) з рівнем доходів вище середнього (понад 500$ на місяць на домогосподарство).
Порядок формування асортименту можна представити таким чином
:
I етап - визначення кількісного складу асортиментних груп;
II етап - визначення складу кожної асортиментної групи за підгрупами;
III етап - визначення представлення підгруп необхідними для задоволення запитів усіх груп потенційних покупців торговими марками;
IV етап - визначення для кожної торгової марки ступеня її представленості на полиці.
Планування товарної викладки починається з розробки схеми розташування відділів та обладнання в магазині. Розміщення відділів залежить від наступних умов
:
розмірів торговельної площі;
необхідності спонукати покупця пройти по максимальній кількості відділів (дані спостережень показують, що 80-90% відвідувачів магазинів обходять усі точки продажу, що розміщені по периметру торговельної зали, і лише 40-50% покупців обходять внутрішні ряди);
необхідності мінімізувати час корисної присутності покупців, "ротація" яких у деякі дні (субота, передсвяткові) повинна бути досить швидкою;
санітарно-технічні обмеження (вимоги санітарної станції щодо розміщення окремих товарів; розташування складів, холодильних камер та підготовчих цехів).
При розміщенні торгових відділів необхідно дотримуватись наступних чотирьох правил:
розміщувати відділи "імпульсних" покупок за основними маршрутами руху;
розмішувати товари, які користуються підвищеною увагою покупців (ті, що активно рекламуються, користуються високим попитом) попереду, щоб їх було добре видно і щоб вони залучали покупців у відділ;
розташовувати взаємодоповнюючі товари (сорочки/галстуки; макаронні вироби/соуси) близько один від одного;
слідкувати за логікою переходу покупця від одного відділу до іншого, що дасть можливість оптимізувати торгову викладку.
Рівень представлення товару можна обирати, виходячи з цінового фактору, при цьому необхідно дотримуватись наступних правил:
товари середнього рівня цін слід розміщувати "на рівні очей". Ця зона є найбільш оглядовою. За даними досліджень обсяги продажу продукції зростають на 40-43%, якщо її підняти з нижніх полиць на вказаний рівень;
товари з високим рівнем цін слід розміщувати на "рівні капелюха". Це обумовлено, по-перше, тим, що до таких товарів рідше звертаються, а по-друге, у споживачів підсвідомо виникають асоціації щодо їх вищого рівня якості;
товари з низьким рівнем цін необхідно розміщувати "на рівні рук". Причини аналогічні до вищевказаних, але навпаки.
Основні цілі висування:
позбутися непотрібних запасів;
підняти престиж товарних категорій;
підкреслити переваги нового товару;
запропонувати вигідну покупку;
запропонувати допоміжний товар