Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Дорослість як предмет психологічного дослідження - Coggle Diagram
Дорослість як предмет психологічного дослідження
Концепції стадій дорослості
Концепція Ш.Бюлера:
1) 16-20 років – передує самовизначенню;
2) 16-20 – 25-30 років – фаза проб та пошуків (професії, супутника життя, тощо). Життєві цілі часто нереалістичні та змінні;
3) 25-30 – 45-50 років – пора зрілості: людина знаходить своє діло та будує сім'ю. Суб'єктивно цей вік переживається як апогей життя, бажання стають реалістичними, оцінки тверезими. Встановлюється самооцінка, яка ві-дображує результати життєвого шляху;
4) 45-50 – 65-70 – людина, що старіє: завершення професійної діяльності, зникнення активного самовизначення та постановки цілей;
5) старше 70 років – стара людина: звернення до минулого та бажання спокою.
Концепція Уотерінга:
1) 21-28 – завоювання життєвого базису;
2) 28-35 – підтвердження та порівняння знайдених основ життя;
3) 35-42 – друга статева зрілість, переорієнтація в професійних ці-лях;
4) 42-49 – маніакально-депресивнийперіод;
5) 49-56 – боротьба з власним "заходом";
6) 56-63 – мудрість;
7) 63-70 – кульмінація життя, "друга молодість".
Загальна концепція поділяє дорослість на:
1) рання дорослість (молодість);
2) середня дорослість (зрілість);
3) пізня дорослість (старіння і старість).
Психофізіологічний та психосоціальний розвиток дорослої людини
Особливості механізмів розвитку психічних функцій за Б.Г.Ананьєвим
1) розвиток психофізіологічних функцій носить двофазний характер. Перша фаза (фронтальний прогрес у розвитку функцій) триває від народження до середньої дорослості. Друга (спеціалізація психофізіологічних функцій) починає активно проявлятися після 26 років, а з 30 – домінує, що пов'язано з розширенням життєвого досвіду та професійної майстерності;
2) складна, суперечлива структура розвитку психофізіологічних та психологічних функцій включає сумісність процесів підвищення, стабілізації та зниження рівня окремих функцій та пізнавальних здібностей;
3) гетерохронність (нерівномірність) розвитку – неспівпадаючий темп розвитку психічних функцій та сторін діяльності.
Особливості розвитку пізнавальних процесів дорослих людей
з 18 до 25 років відбувається посилений розвиток психічних функцій (фронтальний прогрес)
після 30 років спостерігається стабілізація та зменшення можливостей новоутворень, у зв'язку з посиленням жорсткості зв'язків між функціями.
Середній максимум творчої активності в науці приходиться на 35-39 років (для математики, фізики, хімії пік творчих досягнень зафіксовано до 30-34 років; для геологів та медиків –в 35-39 років, а для філософії, психології, політики – між 40 та 55 роками).
Провідна діяльність періоду ранньої дорослості
Професійне навчання, або ж трудова діяльність