Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Тема 2. Витоки української культури - Coggle Diagram
Тема 2. Витоки української культури
Внутрішні характеристики української культури.
Гуманізм та душелюбність:
Шанобливе ставлення до людини: В основі української культури лежить щира повага до людської гідності, свободи та особистості. Їй притаманні емпатія, співчуття, прагнення до гармонії в стосунках між людьми.
Гостинність: Щедрість, привітність та відкритість українців до гостей здавна стали їхньою візитівкою.
Чуйність до краси: Українська культура плекає любов до краси в усіх її проявах: у природі, мистецтві, людських стосунках.
Духовність та релігійність:
Віра у вищу силу: Віра в Бога, повага до духовних цінностей та прагнення до самовдосконалення протягом століть відігравали важливу роль у житті українців.
Вплив християнства: Православ'я, яке стало домінантною релігією в Україні, суттєво вплинуло на формування її культури, цінностей, традицій та світогляду.
Народна релігійність: Попри офіційну релігію, українська культура зберегла багато язичницьких вірувань, обрядів та традицій, які органічно переплелися з християнськими.
Єднання з природою:
Шанобливе ставлення до природи: Українці здавна жили в гармонії з природою, черпаючи в ній натхнення, силу та мудрість.
Образи природи у фольклорі та мистецтві: Природа відіграє важливу роль в українському фольклорі, піснях, казках, легендах, а також у творах образотворчого мистецтва.
Аграрна культура: Землеробство протягом століть було основою життя українців, що знайшло відображення в їхніх традиціях, обрядах та світогляді.
Родинність та колективізм:
Важливість родини: Родина в українській культурі традиційно відіграє ключову роль, даючи людині підтримку, любов та відчуття єднання.
Колективістські цінності: Взаємодопомога, співпраця та спільна відповідальність за результат є важливими цінностями в українському суспільстві.
Традиції народних свят та обрядів: Багато українських народних свят та обрядів об'єднують людей, підкреслюючи єдність та спільність цінностей.
Волелюбність та прагнення до свободи:
Історична боротьба за незалежність: Протягом своєї історії українському народу доводилося відстоювати свою свободу та незалежність у численних війнах та повстаннях.
Прагнення до самовизначення: Ідея самовизначення, прагнення до власної держави та вільне володіння власною долею завжди були рушійною силою українського народу.
Вільний дух та несхильність до авторитарності: Українській культурі притаманні вільний дух, несхильність до авторитарності та прагнення до демократичних цінностей.
Творчість та емоційність:
Багатий фольклор: Український фольклор, з його піснями, танцями, казками, легендами та обрядами, є одним з найбагатших у світі.
Розвиток декоративно-ужиткового мистецтва: Українське декоративно-ужиткове мистецтво, представлене вишивкою, килимарством, керамікою, різьбленням по дереву та іншими ремеслами
Національно-культурний розвиток України.
Ключові етапи:
Київська Русь (9-13 ст.): Розквіт писемності (літописи), архітектури (храми, собори), образотворчого мистецтва (іконопис), мозаїки, фрески).
Козацька доба (16-18 ст.): Формування української ідентичності, розвиток української мови, літератури (Т. Шевченко, І. Котляревський), фольклору, народного декоративно-ужиткового мистецтва.
19 століття: Українське національне відродження: поява видатних письменників, поетів, художників, композиторів (Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Гоголь, М. Лисенко); посилення прагнення до національної самостійності.
20 століття: Перша світова війна, Українська революція 1917-1921 рр., радянський період з його репресіями та русифікацією, Друга світова війна, повоєнна відбудова.
1991 р.: Здобуття Україною незалежності, новий етап національно-культурного розвитку: відродження української мови, культури, традицій; виклики інтеграції у світовий культурний простір.
Сучасні виклики:
Збереження національної ідентичності: В умовах глобалізації та інформаційного простору важливо зберегти унікальні риси української культури, мови та традицій.
Розвиток сучасної української культури: Підтримка та популяризація українського мистецтва, літератури, музики, кіно; створення сприятливих умов для творчої діяльності.
Інтеграція у світовий культурний простір: Презентація української культури на міжнародній арені, участь у міжнародних культурних проектах, обмін досвідом з іншими країнами.
Деколонізація культурного простору: Подолання наслідків радянської русифікації, критичне переосмислення історичного спадку, утвердження об'єктивної історичної пам'яті.
Освіта та виховання: Забезпечення викладання українською мовою в закладах освіти, виховання поваги до національної культури та історії у підростаючого покоління.
Важливість національно-культурного розвитку:
Згуртування суспільства: Спільні культурні цінності та традиції єднають людей, формують відчуття єднання та національної самоідентичності.
Економічний розвиток: Розвинена культура стимулює туризм, сферу послуг, креативні індустрії, що робить значний внесок у економіку країни.
М'яка сила: Українська культура може стати потужним інструментом "м'якої сили", сприяючи позитивному іміджу України на світовій арені.
Духовний розвиток: Культура збагачує духовний світ людини, формує її цінності, світогляд, дає відчуття приналежності до певної спільноти.