За допомогою штрих-коду споживач може визначити де і ким виготовлений товар, який він хоче придбати. Адже крім того, що цифри, наведені відразу після коду будь-якої країни, яка існує в системі європейського штрихкоду, містять інформацію певного змісту (фірма-виробник товару - 3-5 цифр, номер товару - 2-5 цифр, контрольний індекс - 1 цифра), вони також піддаються і певним арифметичним маніпуляціям. Процес цей, правда, дещо триваліший, але він дає змогу з високим ступенем імовірності придбати непідроблений товар.
Візьмемо для прикладу код, зображений на рис. 55. Для того, щоб визначити, чи справжнім є товар, треба:
1) скласти цифри, які стоять на парних порядкових місцях (зліва направо), а отриману суму помножити на три.
2)додати цифри, що стоять на непарних порядкових місцях (зліва направо) без урахування останньої цифри праворуч;
3)додати результати, отримані в пункті один та пункті два.
4)з одержаного числа відкинути крайню цифру зліва, яка позначає десятки, залишивши праву, що позначає одиниці;
5)від цифри 10 відняти те число, що його отри
мали в попередньому пункті.
Після підрахунку одержана цифра має бути аналогічною до
останньої контрольної цифри в штриховому коді. Якщо вони збігаються, можете бути впевненими, що перед вами не фальшивка. Ось приклад:
8+3+7+6 = 24; 24x3 = 72; 4+2+6+3 =15; 72+15 = 87; 7; 10-7 = 3.
