Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Період «розрядки» в міжнародній політиці - Coggle Diagram
Період «розрядки» в міжнародній політиці
Передумови "розрядки"
Розрядка
— історичний період зменшення міжнародної напруженості, ослаблення військового й політичного протистояння та нормалізація відносин між західним блоком держав, НАТО на чолі з США та комуністичним блоком, ОВД на чолі з СРСР.
Період розрядки охоплює період з кінця 1960-х до кінця 1970-х років, його кульмінацією стала Міжнародна Гельсінська конференція у 1975 р.
Основні передумови розрядки
Досягнення військово-стратегічного паритету (рівноваги) між СРСР і США
Негативний вплив гонки озброєнь на економіку СРСР та інших країн світу, посилення антивоєнного руху в США та інших державах, великі людські втрати й моральна криза під час війни у В'єтнамі;
Поглиблення взаємозалежності і взаємозв'язку країн світу, неможливість наодинці розв'язати глобальні проблеми
1 червня 1968 р.
Генеральна Асамблея ООН схвалила Договір про нерозповсюдження ядерної зброї
Радянсько-американські домовленості з обмеження гонки озброєнь
Договір щодо протиракетної оборони (ПРО) і Договір щодо обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСВ), 1972 р.
Конвенція про заборону бактеріологічної зброї та її знищення (1972 р.)
Договір про обмеження підземних випробувань ядерної зброї (1974 р.)
Гельсінська міжнародна конференція
1 серпня 1975 р.
Підписаний Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінський акт). У цьому документі зафіксовано десять основоположних принципів міждержавних відносин.
Суверенна рівність, повага прав, притаманних суверенітету.
Незастосування сили або погрози силою.
Непорушність кордонів.
Територіальна цілісність держав.
Мирне врегулювання суперечок.
Невтручання у внутрішні справи (держави також відмовилися від надання прямої чи непрямої допомоги терористичній, підривній чи іншій діяльності, спрямованій на насильницьке повалення режиму іншої держави-учасниці).
Повага прав людини й основних свобод, включаючи свободу думки, совісті, релігії та переконань.
Рівноправ'я та право народів розпоряджатися своєю долею.
Сумлінне виконання зобов'язань за міжнародним правом.
Співробітництво між державами.
12 травня 1976 р. у москві було створено дисидентську організацію — Групу сприяння виконанню Гельсінських угод у СРСР.
9 листопада 1976 р
. письменник М. Руденко створив Українськоу гельсінську групу.
З 1995 р. назва була змінена на
Організацію з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ)
З 1990-х років у структурі ОБСЄ були створені
постійно діючі інституції
Парламентська асамблея
Форум із питань безпеки
Бюро з демократичних інститутів і прав людини
Бюро у справах національних меншин
"Нове політичне мислення"
Ускладнення міжнародних відносин у другій половині 1970-х — на початку 1980-х років
Усупереч політиці розрядки СРСР і Куба розгорнули експансію на Африканському континенті
1978 р. став «фазою старту» для нових військових програм США; посилювалася «гонка озброєнь».
23 березня 1983 р. президент США зробив заяву про розроблення в США програми Стратегічної оборонної ініціативи (СОІ), більш відомою за назвою «зоряних війн».
1 вересня 1983 р. - знищення радянськими засобами протиповітряної оборони над о. Сахалін південнокорейського літака, у результаті чого загинули 296 пасажирів.
Перехід від конфронтації до ідеї співробітництва
Нове політичне мислення
Система ідей і підходів у розв'язанні міжнародних проблем на основі загальнолюдських цінностей, політики взаємних компромісів та об'єднання зусиль у розв'язанні глобальних проблем людства та його виживання.
Пріоритет загальнолюдських цінностей
Усвідомлення всеосяжного характеру проблем міжнародної безпеки
Розуміння мирного співіснування країн з різним соціально-політичним устроєм як політики взаємних компромісів
Усвідомлення необхідності спільних зусиль для розв'язання глобальних проблем людства та його виживання в «ядерно-космічну добу»
19—21 листопада 1985 р. у м. Женеві (Швейцарія) відбулася перша зустріч між президентом США Р. Рейганом і радянським лідером М. Горбачовим. За результатами переговорів було досягнуто принципової згоди про значне скорочення стратегічних наступальних озброєнь.
У 1987 р. у Вашингтоні М. Горбачов і Р. Рейган підписали Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності.
Завершення «холодної війни»
Під час зустрічі М. Горбачова з Дж. Бушем на Мальті в грудні 1989 р. було заявлено, що СРСР і США перестали розглядати один одного як потенційних супротивників. Ця заява означала закінчення епохи «холодної війни».
30—31 липня 1991 р. М. Горбачов і Дж. Буш підписали в Москві Договір про обмеження і скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1), відповідно до якого передбачалося взаємне зменшення ядерних арсеналів
1 липня 1991 р. учасники Організації Варшавського договору підписали протокол про припинення діяльності цієї організації
Значення завершення "холодної війни"
Зменшилася загроза виникнення третьої світової війни
Пришвидшився процес становлення єдиного світового ринку
Знизилися витрати на гонку озброєнь, з'явилося більше можливостей для розв'язання глобальних проблем людства.
СРСР зазнав поразки у «холодній війні», що було однією з передумов розпаду СРСР
Війни, конфлікти наприкінці XX - на початку XXI ст.
Війна між Іраком та Іраном (1980—1988 рр.)
У вересні 1980 р. різко загострилися відносини між Іраком та Іраном. Причини іракського вторгнення:
невдоволення впливом режиму Хомейні на іракських шиїтів
підтримка Іраном боротьби іракських курдів проти багдадського режиму
багаторічні територіальні суперечки
У серпні 1988 р. завдяки зусиллям ООН було досягнуто домовленості про початок мирних переговорів між Іраном і Іраком. Невдовзі Ірак вивів свої війська з іранської території, у 1990 р. були відновлені дипломатичні відносини між країнами.
Війна в Перській затоці 1991 р.
На початку серпня 1990 р. іракські війська вторглися на територію Кувейту. Приводом для цього послужили територіальні домагання іракського режиму до сусідньої держави, що має найбагатші родовища нафти.
17 січня війська багатонаціональних сил на підставі винесеного РБ ООН рішення розпочали воєнні дії проти Іраку. Операція дістала назву «Буря в пустелі».
Наприкінці лютого 1991 р. Ірак капітулював і відповідно до ультиматуму РБ ООН вивів свої війська з Кувейту.
Війна між Ефіопією і Еритреєю
Суверенітет Еритреї визнала Ефіопія, однак кордон між двома країнами не був чітко визначений.
У травні 1998 р. еритрейські війська вторглися у спірні райони і завоювали їх. Незважаючи на зусилля ООН і Організації африканської єдності, у 2000 р. бойові дії відновилися.
Лише під тиском провідних держав у червні 2000 р. Ефіопія і Еритрея уклали угоду про припинення воєнних дій.
Війна в Іраку в 2003 р.
За звітами інспекторів ООН, Ірак не виконував вимоги ООН щодо знищення хімічної та біологічної зброї.
Після закінчення терміну ультиматуму, пред'явленого С. Хусейну президентом Бушем, 20 березня 2003 р. збройні сили США та їхні союзники розпочали бойові дії.
Після ракетно-бомбових ударів стартувала сухопутна операція військ антиіракської коаліції. На початку травня 2003 р. столиця Іраку вже перебувала під повним контролем американських військ. Іракська армія була розгромлена.
Сьогодні обстановка в Іраку лишається складною та практично неконтрольованою.
Небезпека виникнення нової війни між Індією і Пакистаном
Нова ескалація конфлікту на індо-пакистанському кордоні розпочалася у 1999 р., коли пакистанські найманці та регулярні війська вторглися в індійський штат Джамму і Кашмір, унаслідок чого в прикордонних районах розгорнулися бойові дії між індійцями і пакистанцями.
13 грудня 2001 р. терористи влаштували криваву бійню в індійському парламенті, унаслідок якої загинули 13 осіб, зокрема п'ять нападників. Індійська влада обвинуватила в теракті Пакистан.